Томаш Седлачек - Економіка добра і зла. Слідами людських пошуків - від Гільгамеша до фінансової кризи

Сьогодні державні бюджети такі великі, що їхню незбалансованість можна маніпулювати з ростом економіки, тобто його стимулювати або ж пригальмувати.

Приклад: якщо я позичу суму, рівну 10% своїх надходжень, то, мабуть, тільки справжній дурень стверджуватиме, що цього місяця я на 10% багатший чи точніше: продуктивніший. Ні на крону. Проте оптично мої надходження справді зросли, я можу (завдяки позиці!) витратити на 10% більше.

Дуже цікаве спостереження: якщо ми будемо розцінювати роботу руками як роботу для рабів, а рабів — як машини, то Платон був зовсім недалеко від реалій нашого часу. І справді сьогодні всю фізичну роботу виконують машини, а роботу, що вимагає творчості, розуму чи прийняття самостійних рішень, виконують виключно люди. Саме це було в уявленні Платона функцією вільної людини (не-раба) — інтелектуальна діяльність.

Книга Буття 1:28.

Там само, 3:17-19: «І до Адама сказав Він: За те, що ти послухав голосу жінки своєї та їв з того дерева, що Я наказав був тобі, говорячи: Від нього не їж, проклята через тебе земля! Ти в скорботі будеш їсти від неї всі дні свойого життя. Тернину й осот вона буде родити тобі, і ти будеш їсти траву польову. У поті свойого лиця ти їстимеш хліб, аж поки не вернешся в землю, бо з неї ти взятий. Бо ти порох, і до пороху вернешся».

Книга Буття 3:19.

Приповісті 22:29.

Проте в ході історії вартісність роботи та статус робітника досягли екстремально високих позицій у часи комунізму, де робота не просто високо цінувалася в суспільстві, але й стала єдиним джерелом цінності.

Повторення Закону 24:19.

З кн.: Hill. Historical Context of the Work Ethic, 1.

Приповісті 10:4.

Еклезіяст 5:11.

Приповісті 21:25.

Див.: Еліаде М. Священне і мирське; Історія релігійної думки: Міф про вічне повернення.

Вихід 20:8-11.

У пер. укр. І. Чернятинського.

Як дуже влучно прокоментував Джагдиш Бхагваті у книзі «На захист глобалізації», у розділі «Пришвидшення темпу суспільної зміни», с. 33, ще нещодавно дуже хорошим показником вважалося зростання ВВП хоча б на 2% щороку. Проте якщо в останні роки (до початку кризи) економіка котроїсь із країн не виросла хоча б на 6%, це вже вважалося неуспіхом.

Співавтором цього розділу є Лукаш Тот, який також допомагав із підготовкою першого чеського видання та англійської версії для Oxford University Press.

З кн.: Samuels, Biddle, Davis. A Companion to the History of Economic Thought, 19.

З кн.: Nussbaum. The Fragility of Goodness, 76.

Гесіод. Теогонія, (розділ 1 «Заспів») у пер. І. Франка.

З кн.: Nussbaum. The Fragility of Goodness, 76.

Detienne. Les mâitres de vérité dans la grèce archaïque, 128. Оригінальну цитату взято з Psellos. Energeias Daimonon, 821 B, Migne, PG, CXXII.

Цитата продовжується: «...і лише після них настає черга мозку та його цікавих спостережень». З кн.: Campbell. Myths to Live by, 88. У наступних розділах ми спробуємо продемонструвати, що така внутрішня «співзвучність з історією» (або ж моделлю, його передумовами чи висновками, парадигмою тощо) відіграє важливу роль і в сучасній економіці та науці загалом.

З кн.: Nussbaum. The Fragility of Goodness, 78.

З кн.: Detienne. Les mâitres de vérité dans la grèce archaïque, 128.

Гесіод. Теогонія (розділ 1 «Заспів») у пер. І. Франка.

Евріпід. Іфігенія в Тавриді // Трагедії. — К.: Основи, 1993. — 448 с. 1240: «Тут же Земля породила юрми нічних сновидів, що вмирущим, поки в печері, у пітьмі вони спали, роз’ясняли недавнє і тс.» Див. 1261, прим. A 1278. Див.: «І нічні жахи про розділення, ах, батьків заповіт такий правдивий!» З кн.: Есхіл. Семеро проти Фів.

« ...я вважав, що повинен робити все з точністю до навпаки, тобто відкинути як безумовно брехливе все, щодо чого в мене був хоча б найменший привід сумніватися... я вирішив уявити собі, що все, що коли-небудь спадало мені на думку, не більш правдиве, ніж образи моїх сновидінь». З кн.: Декарт, Рене. Міркування про метод, частина 4.

«Честь бути першим грецьким економічним мислителем належить поету Гесіодові, який жив у старогрецькій Беотії в середині восьмого століття до нашої ери... Перші 383 з 828 куплетів його поеми [«Роботи і дні»] присвячено основній економічній проблемі — недостатності ресурсів для втілення численних бажань і цілей людини». З кн.: Rothbard, Economic Thought before Adam Smith: Austrian Perspectives on the History of Economic Thought, 8.