Катерина Кулик - Пригоди француза в Україні

Покатались на хвилях – повалялись на золотому піску, вигнав нас з того піску мужик, що розставляв шезлонги, і тепер доводиться знаходити нове заняття перед тим, як іти до опери.

– Пішли спробуєм вареники, Франсуа! – кажу я.

– Це що таке? Вероники? Якась дівчина?

– Ні, Франсуа, вареники – це українська страва, щось подібне до італійських равіолі, польських пєрог чи китайських пельменів.

– Я люблю китайські пельмені, – погоджується, – але тільки без м’яса, добре? Пішли їсти вероники.

Замовляємо дві порції – я з капустою, він з картоплею, також нам дають чашку зі сметаною. І що, каже Франсуа, треба цей вероник сметаною вимазати, як я твою попу вчора мазав?

Видно, що хоче з мене посміятись, тому я уникаю коментаря. Треба буде дізнатися, чому все-таки «наш человек» попу маже сметаною. Мені вчорашня процедура зовсім не допомогла, сидіти все одно боляче.

На десерт – вареники з вишнями. Я облизую пальчики і Франсуа повторює за мною. Його тішить, що ми знаходимося в ресторані, де дають компот в скляних пляшках. Він же не хоче створювати більше сміття і тому носить з собою усі торбинки, коробочки, чашечки і кладе останній вареник з вишнею в якусь коробочку. «З’їм пізніше на пляжі», – пояснює.

Текст предоставлен ООО «ЛитРес».

Прочитайте эту книгу целиком, на ЛитРес.

Безопасно оплатить книгу можно банковской картой Visa, MasterCard, Maestro, со счета мобильного телефона, с платежного терминала, в салоне МТС или Связной, через PayPal, WebMoney, Яндекс.Деньги, QIWI Кошелек, бонусными картами или другим удобным Вам способом.