Жюль Верн: Діти капітана Гранта

Глибоко вірячи в людський розум, Жюль Верн уважав його здатним на найбільші звершення. Його герої нерідко наділені переконаннями самого автора, стають своєрідним рупором його власних ідей. У романі “П’ятсот мільйонів Бегуми” письменник створив чудовий образ ученого-гуманіста Серазена, який бореться проти жорстокого й підступного вченого-злочинця Шульце. Запам’ятовується учасник революційних подій 1848 року, борець за незалежність батьківщини Матіас Шандор з одноіменного роману. Не можуть лишити читача байдуяшм і сміливі астронавти Фергюсон та його друзі Кеннеді й Джо, які в ім’я науки здійснюють політ над незайманими землями і лісами Африки (“П’ять тижнів на повітряній кулі”). Або американці Барбікен і Ніколь, француз Ардан, які заради науки полетіли в гарматному снаряді на Місяць (“З Землі на Місяць”, “Навколо Місяця”). Чи юний Дік Сенд, який рятує людей у джунглях “чорного континенту”, відчуваючи себе відповідальним за їхнє життя (“П’ятнадцятирічний капітан”). Подібні герої діють у романі “Таємничий острів”. Талановитий інженер, учасник боротьби за звільнення негрів Сайрес Сміт і три його вірних товариші та хлопчик здійснюють сміливу втечу з полону й потрапляють на безлюдний острів, де “з нічого створюють усе”. Цей роман завершує трилогію, в якій поруч із вільнолюбними героями з’являється постать загадкового і могутнього захисника скривджених, інженера і вченого — капітана Немо.

Починається трилогія романом “Діти капітана Гранта” (1868); за ним з’явився другий — “Двадцять тисяч льє під водою (1870). Про план першого роману Жюль Верн розповідав своєму видавцеві й другові П’єру-Жану Етцелю: “Діти вирушають на пошуки батька, що пропав безвісти. Шотландський патріот, він не бажав змиритися з тим, що Англія поневолила Шотландію… Він вирішив заснувати шотландську колонію на одному з островів Тихого океану. Підібрав команду і відплив досліджувати ці острови… Лорд Гленарван, однодумець капітана, знаходить документ, що пояснює його зникнення. Пошкоджений водою документ поведе їх по фальшивому сліду. З’явиться вчений-усезнайко…”

Отже, з самого початку Жюль Верн підкреслює, що дії капітана Гранта обумовлені його світоглядом патріота і являють собою політичний протест. З розвитком сюжету твору письменник неодноразово торкатиметься актуальних проблем свого часу. Мандрівники шукають Гранта в Південній Америці, в Австралії, в Новій Зеландії. Докладно розповідаючи про флору й фауну цих країн, Жюль Верн не забуває нагадати про поневолення тубільних племен білими войовниками-колонізаторами, жорстокі репресії, рабське існування. Здебільшого він використовує для цього величезну ерудицію Жака Паганеля.

Цей персонаж відіграє в романі одну з найважливіших ролей. Учений-енциклопедист, він стає для всіх мандрівників невичерпним джерелом цікавих відомостей. У цьому він схожий на самого Жюля Верна — адже обидва здобули знання не з тривалих подорожей по всіх континентах, а з книжок. Але знання ці такі глибокі, що створюється враження: і Жюль Верн, і Паганель довгий час перебували в країнах, які змальовують. Прагнення вченого проникнути в суть явищ природи, що їх спостерігає, навіть коли вони набувають катастрофічного характеру, спричиняється до незвичайної безстрашності Паганеля. Філософ за складом характеру, він ніколи не скаржиться на незручності подорожі, вважаючи, що це зменшує потреби людей і робить їх щасливими. Тому він завжди спокійний і життєрадісний. Щоправда, є в нього вада, з якої повсякчас жартують товариші: Паганель дуже неуважний. Саме через цю його рису мандрівникам довелося здійснити навколосвітню подорож.

Поміж інших персонажів роману — лорда Гленарвана, майора Мак-Наббса, капітана яхти “Дункан” Джона Манглса — справжнім героєм стає Роберт Грант. Це дванадцятирічний хлопчина, рішучий і сміливий на вдачу. Тривала подорож і пов’язані з нею злигодні загартовують Роберта. Процес змужніння цього хлопця, який у всьому намагається наслідувати старших, відбувається досить швидко. В кінці роману Роберт майже втрачає дитячі риси. Особисте горе, тяжкі випробування й подолані перешкоди роблять його сміливим юнаком, який чудово розуміє і свої обов’язки щодо сестри Мері, і свій майбутній шлях. Не випадково він нагадує сестрі слова батька: справжній чоловік повинен кувати свою долю власними руками.

В багатьох романах Жюля Верна читач не зустріне жодного жіночого образу. Письменник гадав, що жінки заважають його героям у виконанні особливо важливих цілей. А в творах, де жінки беруть участь в пригодах поруч з чоловіками, вони наділені майже ідеальними рисами. Розумні, енергійні, а водночас ніжні й зворушливі, вони ділять з чоловіками всі труднощі й небезпеки. Леді Гленарван, дочка відважного мандрівника, пропонує чоловікові розпочати пошуки каштана Гранта. Під час подорожі і вона, і Мері Грант виявляють неабияку мужність і волю.