Анрі Шарр'єр - Метелик

Здесь есть возможность читать онлайн «Анрі Шарр'єр - Метелик» — ознакомительный отрывок электронной книги совершенно бесплатно, а после прочтения отрывка купить полную версию. В некоторых случаях можно слушать аудио, скачать через торрент в формате fb2 и присутствует краткое содержание. Город: Київ, Год выпуска: 1991, ISBN: 1991, Издательство: «Радянський письменник», Жанр: Прочие приключения, на украинском языке. Описание произведения, (предисловие) а так же отзывы посетителей доступны на портале библиотеки ЛибКат.

Метелик: краткое содержание, описание и аннотация

Предлагаем к чтению аннотацию, описание, краткое содержание или предисловие (зависит от того, что написал сам автор книги «Метелик»). Если вы не нашли необходимую информацию о книге — напишите в комментариях, мы постараемся отыскать её.

Гостросюжетний пригодницький роман «Метелик» — белетризована автобіографія.
1931 року двадцятип’ятирічного А. Шарр’єра було несправедливо звинувачено в убивстві й засуджено на довічну каторгу. Згодом він написав роман, розповівши про жахіття, які побачив і пережив у французьких в’язницях та на каторзі, а також про свої неодноразові втечі й пов’язані з цим небезпечні пригоди — у відкритому океані, в джунглях, у далеких чужих краях.
1969 року А. Шарр’єра виправдали. Сталося це після виходу у світ книжки «Метелик», яка одразу ж стала бестселером. Відтоді роман витримав у Франції понад десять видань. Американський кінорежисер Ф. Шеффнер зняв за цим твором однойменний фільм, що з величезним успіхом пройшов на екранах багатьох країн світу.
У Радянському Союзі роман А. Шарр’єра виходить уперше.

Метелик — читать онлайн ознакомительный отрывок

Ниже представлен текст книги, разбитый по страницам. Система сохранения места последней прочитанной страницы, позволяет с удобством читать онлайн бесплатно книгу «Метелик», без необходимости каждый раз заново искать на чём Вы остановились. Поставьте закладку, и сможете в любой момент перейти на страницу, на которой закончили чтение.

Тёмная тема
Сбросить

Интервал:

Закладка:

Сделать

— Метелику, мабуть, час рушати. Відплив уже давно почався.

Човен стоїть повернутий у бік моря. Я опускаю у воду руку — течія дуже швидка. Дощ ущух, молодий місяць добре освітлює річку — ми бачимо метрів на сто довкола. По воді пливуть дерева, трава, якісь чорні тіні. Я намагаюсь розгледіти, чи то не річкові або морські судна. Тут, під деревами, безвітряно. А чи є вітер на середині річки? І чи сильний він? Ми вибираємося з-під дерев, але човна від великого кореня ще не відв’язуємо. Поглянувши на обрій, я бачу берег, гирло річки й море. Ми пропливли набагато більше, ніж гадали, і в мене складається враження, ніби до моря залишилося всього кілометрів десять. Ми випиваємо по доброму ковтку рому й радимося, чи варто зараз ставити щоглу. Вирішуємо поставити, і вона надійно сідає в гніздо. Я підіймаю вітрило, не розгортаючи його. Матюрет готовий напнути штормовий фок і клівер, тільки-но я подам йому знак. Щоб розгорнути вітрило, досить буде відпустити вірьовку, яка притримує його довкола щогли, — це я зможу зробити й сам. Матюрет сидить спереду й веслує одним веслом, а я ззаду — другим. Треба якнайшвидше відійти від берега, до якого нас прибиває течія.

— Тримайтеся! Віддаємося на ласку Божу!

— На ласку Божу! — повторює Клузйо.

— Віддаю себе в твої руки, Господи! — озивається Матюрет.

І ми відчалюємо. Веслуємо щосили. І легко відриваємося від берега. Поки пропливли метрів двадцять до середини річки, течія знесла нас униз на цілих сто метрів. І одразу дається взнаки вітер — він штовхає човен на середину річки.

— Матюрете, підніми штормовий фок та клівер і добре закріпи їх!

Вітер напинає штормовий фок і клівер, човен стає дибки, наче кінь, і мчить стрілою. Мабуть, ми вирушили набагато пізніше, ніж мали вирушити, бо над річкою враз стає видно, як удень. За два кілометри праворуч ми добре бачимо французький берег, за кілометр ліворуч — голландський. А попереду виразно піняться верхівки хвиль.

— Господи, ми опізнилися! — каже Клузйо. — Гадаєш, устигнемо вийти в море?

— Не знаю.

— Поглянь, які високі на морі хвилі і які білі в них гребені! Невже починається приплив?

— Не думаю, річка ще тече вниз.

— Ми з неї не виберемось і не встигнемо дістатися до моря, — каже Матюрет.

— Заткни пельку й пильнуй за вірьовками клівера та штормового фока. А ти, Клузйо, теж помовч!

На-пах!.. На-пах!.. Хтось стріляє в нас з карабіна. Другий постріл я виразно почув. То не наглядачі — постріли долинули з боку Нідерландської Гвіани. Я підіймаю вітрило, і воно так напинається, що, здається, ще трохи, і понесе геть мене самого, — адже вірьовка від нього прив’язана до моєї руки. Човен перехиляється більше ніж на сорок п'ять градусів. Я набираю у вітрило якомога більше вітру; зробити це неважко, вітер дуже сильний. На-пах! На-пах, на-пах!! І все стихає. Нас віднесло ближче до французького берега, ніж до голландського, і, певне, тому там перестали стріляти.

Під могутнім натиском вітру човен не пливе, а мчить із запаморочливою швидкістю і через кілька хвилин ледь не налітає на французький берег. Ми виразно бачимо людей, що біжать до річки. Я трохи перехиляюся через борт, щосили тягнучи за вірьовку вітрила. Воно вже просто переді мною, а клівер і штормовий фок самі переходять на другий борт. Човен майже розвертається, я відпускаю вітрило, і ми під поривом вітру виходимо з гирла. Так, виходимо! За десять хвилин перша морська хвиля намагається перегородити нам дорогу, але ми легко її долаємо, і замість бурхливого плескоту, який не стихав на річці, тепер чуємо лише тихеньке похлюпування. Ми пробираємося по цих досить високих хвилях з легкістю хлопчика, що грається в довгої лози. Хлюп-хлюп — і човен то підіймається на хвилях, то опускається, навіть не здригаючись і не погойдуючись. Чути тільки, як борти ляскають по воді, коли човен спускається із хвилі.

— Ура! Ура! Ми в морі! — кричить на повні груди Клузйо.

Нашу перемогу милосердний Господь осяває сліпучим сонцем — починається новий день. Море в незмінному ритмі котить свої хвилі. Що далі ми пливемо, то вони стають вищі й вищі. Вода в морі брудна. Попереду, на півночі, темний обрій згодом синіє. Я не дивлюся на компас: сонце у мене за правим плечем. Ми мчимо за вітром уперед, і човен майже не нахиляється, бо я попустив вітрило. Починаються великі пригоди.

Клузйо намагається підвестися — він хоче все бачити. Матюрет допомагає йому сісти й спертися спиною на бочку. Клузйо скручує цигарку, припалює, дає її мені, і ми всі троє куримо.

Читать дальше
Тёмная тема
Сбросить

Интервал:

Закладка:

Сделать

Похожие книги на «Метелик»

Представляем Вашему вниманию похожие книги на «Метелик» списком для выбора. Мы отобрали схожую по названию и смыслу литературу в надежде предоставить читателям больше вариантов отыскать новые, интересные, ещё непрочитанные произведения.


Отзывы о книге «Метелик»

Обсуждение, отзывы о книге «Метелик» и просто собственные мнения читателей. Оставьте ваши комментарии, напишите, что Вы думаете о произведении, его смысле или главных героях. Укажите что конкретно понравилось, а что нет, и почему Вы так считаете.

x