Віктор Михайлов - Чорна Брама

Здесь есть возможность читать онлайн «Віктор Михайлов - Чорна Брама» весь текст электронной книги совершенно бесплатно (целиком полную версию без сокращений). В некоторых случаях можно слушать аудио, скачать через торрент в формате fb2 и присутствует краткое содержание. Город: Київ, Год выпуска: 1962, Издательство: Молодь, Жанр: Морские приключения, Шпионский детектив, на украинском языке. Описание произведения, (предисловие) а так же отзывы посетителей доступны на портале библиотеки ЛибКат.

Чорна Брама: краткое содержание, описание и аннотация

Предлагаем к чтению аннотацию, описание, краткое содержание или предисловие (зависит от того, что написал сам автор книги «Чорна Брама»). Если вы не нашли необходимую информацию о книге — напишите в комментариях, мы постараемся отыскать её.

Пригодницька повість російського письменника Віктора Михайлова «Чорна Брама» розповідає про героїчні будні радянських прикордонників-моряків, які в суворих умовах Заполяр'я пильно охороняють рубежі нашої Вітчизни.
З сторожового корабля прикордонники помітили в наших водах невідоме судно. Як згодом з'ясувалося, ворог намагайся висадити диверсанта в районі скелі Чорна Брама. Підозрілий інтерес до таємничої скелі виявляє й інший ворожий мотобот.
Радянські моряки викривають підступні плани ворожої розвідки і знешкоджують їх.

Чорна Брама — читать онлайн бесплатно полную книгу (весь текст) целиком

Ниже представлен текст книги, разбитый по страницам. Система сохранения места последней прочитанной страницы, позволяет с удобством читать онлайн бесплатно книгу «Чорна Брама», без необходимости каждый раз заново искать на чём Вы остановились. Поставьте закладку, и сможете в любой момент перейти на страницу, на которой закончили чтение.

Тёмная тема
Сбросить

Интервал:

Закладка:

Сделать

— У вашій практиці? — спитав Раздольний.

— Ні, в історії цивілізації. — Підкрутивши короткі темні вуса, Гаспарян повторив: — Другий випадок! Кілька років тому один заповзятливий ділок на Заході виставив свою кандидатуру у губернатори штату і, щоб здобути популярність серед виборців, три години простояв на голові серед міської площі.

— Вибрали? — поцікавився Раздольний.

— Ні, забалотували. Очевидно, злякались, що коли він стане губернатором, то і ділове життя штату поставить догори ногами. Випадок з цим Благовим, як бачите, не перший. Ділок був міцніший. Простоявши три години на голові, він повів своїх виборців пити пиво. Благову не до пива, і з допитом, Сергію Володимировичу, доведеться почекати до завтра.

— Мені потрібно хоч би хвилин п'ять…

— Жодної хвилини. Хворий…

— Хворий! — перебив його Раздольний.

— Так, Сергію Володимировичу, тяжко хворий. Організм підтоптаний, серце розширене на чотири пальці, застарілий очаг в легені, всі ознаки силікозу — професіональної шахтарської хвороби…

Полковник Раздольний кинув швидкий погляд на Клебанова.

— У нашій країні, — говорив далі Гаспарян, — це явище рідке, а на Заході силікоз — справжнє лихо.

— Ми дамо хворому путівку до санаторію за рахунок профспілки! — посміхнувся Раздольний.

— Ага! — пригадав головлікар. — Товаришу капітан, мабуть, це вас розшукує начальник караулу?

— Дозвольте йти? — запитав Клебанов і, діставши дозвіл полковника, вийшов з кабінету.

Гаспарян провів капітана до порога, щільно причинив двері і тільки тоді відповів на іронічну репліку Раздольного:

— У тебе, Сергію Володимировичу, дивна манера видавати себе за гіршого, ніж ти є насправді.

— Наприклад?

— Я знайомий з тобою не перший рік. Ти гуманна людина і добре знаєш, що хворий потребує…

— Ваграме Анастасовичу, ти розумієш, скільки людських життів можна зберегти, коли дізнатися про мету цієї засилки порушника? А якщо він не один? Якщо одночасно з ним, але іншим шляхом до нас уже закинуто або готуються закинути кілька отаких Благових? Кожна хвилина дорога. І я питаю вас, товаришу майор медичної служби, коли можна допитати затриманого порушника кордону?

— Завтра ви зможете розпочати допит, — відповів Гаспарян. — Вас це влаштовує?

— Дивне питання! — знизав плечима Раздольний і попрямував до дверей. — До зустрічі! — кинув він уже з порога і вийшов з кабінету.

Рано пранці другого дня надійшла відповідь з Петрозаводська і Ленінграда.

Черговий по відділу подзвонив полковникові Раздольному на квартиру. Через кілька хвилин після дзвінка полковник приїхав в управління і розпечатав пакет. З Карело-Фінської республіки повідомляли: «У місті Петрозаводську геологічного інституту нема. В Карельському філіалі Академії наук СРСР (вул. Урицького, 92) є відділ геології, але він не займається геологорозвідувальними експедиціями. Було опитано співробітників геологічного відділу Академії наук, але встановити особу геолога Благова Василя Васильовича не пощастило. Розшукуваний Благов ніколи у відділі не працював, і ніхто тут про нього не чув».

Повідомлення з Ленінграда було теж важливим: «Паспорт указаної серії і номера справді видано 5-м відділом міліції міста Ленінграда 4 лютого 1952 року громадянинові Благову Василю Васильовичу, росіянину, 1913 року народження.

Громадянин Благов В. В. проживав у місті Ленінграді, вул. Бєлінського, № 5, кв. 74.

16 січня минулого року о 23 г. 30 хв. громадянин Благов був підібраний на вул. Сінній і доставлений машиною швидкої допомоги в лікарню, де, так і не опритомнівши, помер від інфаркту серця. Ніяких документів при небіжчикові не знайдено. Що це був справді Благов, підтвердили його родичі.

Вдова Благова, Віра Андріївна, і дочка Благова, Тетяна, проживають за вказаною адресою.

Останні дванадцять років Благов В. В. працював старшим провізором гомеопатичної аптеки. Фотографія Благова при цьому додається».

Полковник розкрив паспорт затриманого на сторінці «Окремі помітки». Тут стояла кругла печатка з місця роботи: «Петрозаводський геологічний інститут». Подивившись на просвіт сторінки, Раздольний крізь лупу помітив сліди давньої печатки, змитої з професіональним умінням.

Така сама печатка була і на командировочному посвідченні. Фотографія справжнього Благова майстерно замінена фотознімком «геолога». Тиснення малих печаток у верхньому і нижньому куточках фотографії і мастиковий відтиск великої гербової печатки не викликали ніяких сумнівів.

Читать дальше
Тёмная тема
Сбросить

Интервал:

Закладка:

Сделать

Похожие книги на «Чорна Брама»

Представляем Вашему вниманию похожие книги на «Чорна Брама» списком для выбора. Мы отобрали схожую по названию и смыслу литературу в надежде предоставить читателям больше вариантов отыскать новые, интересные, ещё непрочитанные произведения.


Виктор Михайлов - Черная Брама
Виктор Михайлов
Станіслав Стеценко - Чорна акула в червоній воді
Станіслав Стеценко
Віктор Безорудько - Привид Чорного острова
Віктор Безорудько
Евгений Долматовский - Зеленая брама
Евгений Долматовский
Кандрат Крапіва - Брама неўміручасці
Кандрат Крапіва
Володимир Михайлов - Чорні Журавлі Всесвіту
Володимир Михайлов
Фредерик Пол - Брама
Фредерик Пол
Ю. Сорока - Чорна Рада. 1663
Ю. Сорока
Олександр Ірванець - Львівська брама
Олександр Ірванець
Рюноске Акутаґава - Брама Расьомон (збірник)
Рюноске Акутаґава
Отзывы о книге «Чорна Брама»

Обсуждение, отзывы о книге «Чорна Брама» и просто собственные мнения читателей. Оставьте ваши комментарии, напишите, что Вы думаете о произведении, его смысле или главных героях. Укажите что конкретно понравилось, а что нет, и почему Вы так считаете.

x