Жуль Верн: Діти капітана Гранта

– Спустити шлюпку! – наказав він.

Умить спустили на воду шлюпку. Діти капітана Гранта, Гленарван, Джон Манглс, Паганель швидко сіли в неї, і шлюпка полетіла на хвилях під несамовитими ударами весел шести матросів.

За десять туазів од берега Мері несамовито закричала:

– Батьку!

На березі з двома чоловіками стояв високий кремезний чоловік.

Його виразне обличчя, добре й мужнє, одночасно мало риси обличчя і сина, і доньки. Поза сумнівами, то була та сама людина, яку так часто змальовували Мері й Роберт. Їхні серця не обманули їх – то був їхній батько, то був капітан Грант.

Капітан зачув крик Мері, простягнув до неї руки й упав на пісок, наче вражений блискавкою.

З радощів не помирають, тож батько й діти прийшли до тями ще до того, як шлюпка доправила їх до яхти. Годі описати цю сцену! Уся команда плакала, дивлячись на трьох людей, що злилися у мовчазних обіймах.

Піднявшись на палубу «Дункана», що для Гаррі Гранта була уособленням його рідної Шотландії, він палко подякував Гленарванові, леді Гелені й усьому екіпажеві.

Поки шлюпка пливла до яхти, Мері з Робертом встигли в загальних рисах переповісти батькові історію його пошуків.

Як же він заборгував Гелені Гленарван, цій шляхетній жінці і її супутникам! Адже всі, від Гленарвана до матроса, всі вони боролись, усі страждали заради нього! Гаррі Грант висловлював вдячність, що сповнювала його серце, з такою простотою, з такою шляхетністю, його мужнє обличчя світилося таким чистим і лагідним зворушенням, що вся команда враз відчула себе цілком винагородженою за пережиті випробовування. Навіть незворушний капітан, і той змахнув сльозу. Що ж до Паганеля, то він ридав, мов дитина, і навіть не намагався приховати своїх сліз.

Гаррі Грант не зводив очей із доньки. Він називав її красунею, чарівною красунею і щоразу промовляв це уголос, весь час звертаючись до леді Гелени, аби переконатися, що його не підводять його батьківські почуття. А потім повертався до сина й вигукував:

– Він так виріс! Справжній чоловік!

І цілував своїх любих дітей.

Роберт по черзі відрекомендував батькові всіх своїх друзів. Хоча хлопчик і намагався урізноманітнити характеристики, та всі вони збігалися в одному – кожен чудово ставився до бідолашних сиріт. Коли ж надійшла черга Джона Манглса, молодий капітан ураз почервонів, наче дівчина. Під час розмови з батьком Мері його голос тремтів.

Леді Гелена розповіла капітану Гранту про їхню подорож. Капітан мав пишатися сином і донькою. Він дізнався про подвиги юного героя, про те, що хлопчик уже сплатив Гленарвану частку батьківського боргу. За Геленою говорив Джон Манглс. Він із такою теплотою казав про Мері, що Гаррі Грант, який у двох словах був поінформований від леді Гелени про взаємне кохання молодих, поєднав руку доньки з рукою мужнього молодого капітана.

Коли про все переговорили тисячу разів, Гленарван розповів Гаррі Гранту про Айртона. Капітан потвердив усе сказане боцманом.

– Це тямущий чолов’яга, та він став на слизьку стежку, – додав він. – Сподіватимемося, що він отямиться, покається й повернеться до праведного життя.

Та перш ніж висадити Айртона на острові Марія-Тереза, Гаррі Грант хотів там прийняти своїх нових друзів. Він запросив їх на обід до своєї дерев’яної хижки, до столу Робінзона Океанії.

Гленарван із супутниками залюбки прийняли запрошення. Роберт і Мері згорали від нетерпіння побачити місця, де так довго страждав їхній татко.

Невдовзі капітан із дітьми, Едуард, Гелена, майор, Джон Манглс і Паганель висадились на березі острова.

Володіння капітана Гранта можна було обійти за кілька годин. Цей острівець був верхівкою підводного рифу, плоскогір’ям з великою кількістю базальтових скель та уламків вулканічних порід. Під впливом підземного вогню ця гора поступово здійнялась над водами Тихого океану ще в стародавні геологічні епохи. Відтоді спливло багато століть, вулкан згас і утворився досить тихий закуток. На ньому нашарувався чорнозем, поступово на острові забуяла рослинність. Китолови залишили тут кілька домашніх тварин – кіз, свиней, ті розплодилися і з часом здичавіли. Таким чином на загубленому в Тихому океані острівці з’явились представники всіх трьох царств Природи.