Бачив я там кількох жителів однієї далекої зірки. Вони приїжджають на Місяць, щоб поторгувати. Їхні обличчя нагадують собачі морди, а очі розташовані або на кінчику носа, або внизу під ніздрями. У них немає ні повік, ні вій, тому, лягаючи спати, вони мусять закривати очі язиком.
Жителі Місяця не витрачають час на їжу. В животі зліва вони мають особливі дверцята, відчиняють їх і кладуть туди їжу. Потім зачиняють дверцята до наступного обіду, який у них буває один раз на місяць. Тож виходить, що вони обідають лише дванадцять разів на рік!
Це дуже зручно, але навряд чи земні ненажери та ласуни погодилися б обідати так рідко.
Місячні жителі виростають просто на деревах. Ці дерева дуже гарні — з яскраво-пурпуровим гіллям. На вітах ростуть величезні горіхи з незвичайно твердою шкаралупою.
Коли горіхи достигають, їх обережно знімають із дерев і кладуть на зберігання до льоху.
Щойно царю Місяця знадобляться нові люди, він наказує кинути ці горіхи в окріп. За годину шкаралупа лускає, і з горіхів вискакують зовсім готові місячні люди. Їм не треба навчатися. Вони одразу народжуються дорослими і вже знають своє ремесло. Із одного горіха вискакує сажотрус, із другого — шарманщик, із третього — морозивник, із четвертого — солдат, із п’ятого — кухар, із шостого — кравець.
І кожен одразу береться до своєї справи. Сажотрус залазить на дах, шарманщик починає награвати, морозивник кричить: «Гаряче морозиво!» (бо ж на Місяці лід гарячий, як вогонь), кухар поспішає на кухню, а солдат стріляє у ворога.
Коли ж місячні люди старіють, вони не помирають, а тануть у повітрі, наче дим або пара.
На кожній руці в них всього лише один палець, але працюють ним вони так само спритно, як і ми п’ятірнею.
Голову свою вони носять під пахвою, і вирушаючи у мандри, залишають її вдома, щоб не зіпсувалася в дорозі.
Вони можуть радитися зі своєю головою, навіть коли перебувають далеко від неї!
Це дуже зручно.
Якщо цар побажає дізнатися, що думає про нього народ, він лежить удома на дивані, а його голова крадькома пробирається в чужі будинки і підслуховує всі розмови.
Виноград на Місяці нічим не відрізняється від нашого.
Я не сумніваюся, що град, який час від часу падає на Землю, це і є той самий місячний виноград, що його збиває буря на полях Місяця.
Якщо ви хочете скуштувати місячного вина, зберіть кілька градин і дайте їм повністю розтанути.
Місячним жителям живіт слугує замість валізи. Вони можуть закривати та відкривати його, коли їм забагнеться, і класти до нього все що завгодно. У них немає ні шлунка, ні печінки, ні серця, тому всередині вони зовсім порожні.
Очі свої вони можуть виймати та вставляти. Тримаючи око в руці, вони бачать ним так само добре, як і тоді, коли воно у них в голові. Якщо око зіпсується або загубиться, вони йдуть на базар і купують собі нове. Тому на Місяці дуже багато людей, які торгують очима. Там на кожному кроці читаєш вивіски: «Дешево продаються очі. Великий вибір оранжевих, червоних, бузкових та синіх».
Кожного року в місячних жителів нова мода на колір очей.
Тоді, коли я був на Місяці, в моді були зелені та жовті очі.
Але чому ви смієтеся? Невже думаєте, що я вигадую? Ні, кожне моє слово — це щирісінька правда, а якщо ви не вірите мені, вирушайте на Місяць і перевірте самі. Ви переконаєтеся, що я нічого не вигадую і розповідаю вам одну тільки істину.
Не моя вина, що зі мною трапляються такі дива, які ще не траплялись ні з ким.
Це тому, що я люблю мандрувати і завжди шукаю пригод, а ви сидите вдома і нічого не бачите, крім чотирьох стін своєї кімнати.
Одного разу, наприклад, я вирушив у далеке плавання на великому голландському кораблі.
Раптом у відкритому океані на нас налетів ураган, який в одну мить зірвав усі вітрила і зламав усі щогли.
Одна щогла впала на компас і розтрощила його на друзки.
Усім відомо, як важко керувати судном без компаса.
Ми збилися зі шляху і не знали, куди пливемо.
Три місяці нас кидало по хвилях океану, а потім віднесло невідомо куди, і ось одного чудового ранку ми помітили незвичайну зміну в усьому. Море із зеленого стало білим. Вітерець доносив якийсь ніжний і ласкавий запах, від якого нам стало дуже приємно і весело.
Читать дальше