Уильям Шекспир - Збірка творів

Входить Спід.

СПІД

Здоровенькі були, синьйоре ЛансеІ Куди це ви попливли з вашими думками?

ЛАНС

Поплив не я, а мій господар.

СПІД

Завжди він усі слова поперекручує. Що новенького вичитав ти з отого папірця?

ЛАНС

Чорні новини, — найчорніші зі всіх, що ти їх будь-коли чував.

СПІД

Тобто які чорні, хлопче?

ЛАНС

Еге ж, такі чорні, як чорнило.

СПІД

А дай-но я почитаю.

ЛАНС

Чи ти ба, чого тобі, лобуряко, закортіло! Та ти й читати не вмієш.

СПІД

Брешеш, бо вмію.

ЛАНС

Ну, стривай, ось я перевірю. Кажи: хто тебе породив?

СПІД

Ото питання! А звісно хто — син мого дідуня.

ЛАНС

Ах ти ж невігласе, бараняча твоя голова! Син твого дідуня? Де ж пак! Тебе породив син твоєї бабуні! Он що! Чув? От і виходить, що ти читати не вмієш.

СПІД

Давай-но! Покажи, що там написано, в тому папірці.

ЛАНС

На, дивись. І хай допоможе тобі святий Миколай!

СПІД (читає)

«До того ж: вона вміє доїти».

ЛАНС

Атож, це вона вміє.

СПІД

«По-третє: вона варить добре пиво».

ЛАНС

А звідси, бач, і приказка: благословенні ті, що варять добре пиво.

СПІД

«Вона вміє шити».

ЛАНС

Виходить, коло неї буде з чого жити.

СПІД

«Вона вміє плести».

ЛАНС

А чого ж іще чоловікові треба, коли він має жінку, яка постачатиме йому панчохи? То можна й без посагу обійтися!

СПІД

«Вона вміє прати й качати».

ЛАНС

І це до діла! Аби було що вдягти, а брудна не ходитиме.

СПІД

«Вона вміє прясти».

ЛАНС

Ловко! То мені не треба буде про неї дбати: сама прядкою зароблятиме собі на хліб.

СПІД

«Вона має ще багато безіменних чеснот».

ЛАНС

Це, бач, означає, що в неї багато нешлюбних чеснот, тобто — байстрюків; а ті ж бо не знають своїх батьків, отож і ймення не мають.

СПІД

А далі йдуть її вади.

ЛАНС

Так би мовити, на п’яти її чеснотам наступають.

СПІД

«Не слід цілувати її натщесерце, в неї-бо неприємно тхне з рота».

ЛАНС

Пусте! Цю ваду можна виправити сніданком; читай далі.

СПІД

«Вона любить солодко попоїсти».

ЛАНС

То й краще: що більше вона їстиме, то легше виправить свій дух.

СПІД

«Вона балакає уві сні».

ЛАНС

То не біда, — аби вона не спала, балакаючи.

СПІД

«Вона не балакуча».

ЛАНС

Ну й бевзь же! Записати таке до її вад! Таж небалакучість — то найвища чеснота в жінці. Прошу тебе, викресли це звідси й постав першою з найголовніших чеснот.

СПІД

«Вона норовлива».

ЛАНС

І це викресли: всі Євині дочки заражені цією вадою. Відібрати в жінок таку спадщину просто неможливо.

СПІД

«Вона не має зубів».

ЛАНС

Ще й краще для мене, бо я дуже люблю шкоринки.

СПІД

«Вона сварлива».

ЛАНС

Дарма! Таж зубів вона не має, — виходить, кусатися не зможе.

СПІД

«Вона любить заглядати в чарку».

ЛАНС

То вже таке діло: якщо трунок добрий, то нехай частується; як вона не схоче, то й я не від того, щоб чарчину вихилити. Добрі речі треба шанувати.

СПІД

«Вона надто щедра».

ЛАНС

На слова? Та де там! Адже тут сказано, що вона небалакуча; а на гроші не розщедриться, бо гаманець завжди буде при мені; ну, а на інше що — нехай собі! Нічого не вдієш. Гаразд, поїхали далі.

СПІД

«Іtem: вона має більше волосся, ніж розуму, і більше вад, ніж волосся, і більше грошей, ніж вад».

ЛАНС

Годі, годі, — я її беру, хоч у цьому місці я двічі, а може, й тричі вагався: брати чи не брати. А прочитай-но ще разочок це саме місце.

СПІД

«Вона має більше волосся, ніж розуму».

ЛАНС

Більше волосся, ніж розуму. дуже можливо, і я це доведу. Покришка на солянці накриває сіль, виходить, її більше, ніж солі; волосся покриває голову з розумом, виходить, його більше, ніж розуму в голові: адже більше завжди покриває менше. Що далі?

СПІД

«І більше вад, ніж волосся».

ЛАНС

Це жахливо. О, коли б цього пункту не було!

СПІД

«І більше грошей, ніж вад».

ЛАНС

Ах, просто розкіш! Це слово скрашає всі її вади. Гаразд, я її беру. А якщо буде весілля, — адже ж на світі немає нічого неможливого.

СПІД

Що тоді?

ЛАНС

Тоді я скажу тобі, що твій господар чекає на тебе коло Північної брами.

СПІД

На мене?

ЛАНС

На тебе. А ти ж хто такий? Йому траплялося чекати й не таких, як ти.

СПІД

То я мушу йти до нього?

ЛАНС

Ти мусиш летіти до нього! Ти тут так довго байдикував, що, мабуть, і бігцем не поспієш.

СПІД

То чом же ти, бовдуре, не сказав мені цього раніше? А бодай тебе з корінням вигладило разом з твоїми любовними цидулками! (Виходить)