Уильям Шекспир - Збірка творів

Що ти мені порадив. Отже, мій

Наставнику, ласкавий мій Протею,

Прошу тебе, ходім до міста разом,

Щоб там музик чудових напитати;

Я маю вже добрячого сонета

І ним чудовий задум твій почну.

ГЕРЦОГ

Час добрий вам, синьйори.

ПРОТЕЙ

Ваша світлість,

Ми до вечері ваші вірні слуги;

По тому ж візьмемось до справ.

ГЕРЦОГ

Ні-ні!

Не гайтеся, я відпускаю вас.

Виходять.

Ліс поблизу Мантуї.

Входить кілька розбійників.

1-Й РОЗБІЙНИК

Тримайтесь, хлопці, он іде прохожий.

2-Й РОЗБІЙНИК

А хоч би й десять, — бийте їх, не бійтесь!

Входять Валентин та Спід.

3-Й РОЗБІЙНИК

Спиніться! Стійте! Нічичирк! Хутчій

Давайте все, що маєте, а ні,

То зв’яжемо й самі повідбираєм.

СПІД

Синьйоре, ми загинули! Це ті

Негідники, що їх тут навкруги

Бояться всі мандрівці.

ВАЛЕНТИН

Друзі…

1-Й РОЗБІЙНИК

Ні,

Не друзі ми: ми — ваші вороги!

2-Й РОЗБІЙНИК

Та цить! Послухаймо його, що скаже.

3-Й РОЗБІЙНИК

Клянусь моєю бородою, — правда!

Здається, він пристойний чолов’яга.

ВАЛЕНТИН

То знайте ж, нічого мені втрачати.

Мене так тяжко доля покарала,

І сам не знаю за що! Все добро,

Що маю я, — це мій нужденний одяг.

Як тільки ви роздягнете мене,

То й візьмете усе моє багатство.

2-Й РОЗБІЙНИК

Куди простуєте?

ВАЛЕНТИН

В Верону.

1-Й РОЗБІЙНИК

Звідки ви йдете?

ВАЛЕНТИН

З Мілана.

3-Й РОЗБІЙНИК

А довго там жили?

ВАЛЕНТИН

Шістнадцять місяців, і жив би й довше,

Коли б не вигнала мене звідтіль

Лукава доля.

1-Й РОЗБІЙНИК

Ви вигнанець?

ВАЛЕНТИН

Так.

2-Й РОЗБІЙНИК

За віщо ж вигнано вас звідти?

ВАЛЕНТИН

Ох,

За те, про що мені й згадати гірко.

Я вбив там одного й тепер караюсь;

Але я вбив його у чеснім ґерці,

Без підступу й без ошуканства.

1-Й РОЗБІЙНИК

Ну,

Якщо це так, нема чого й каратись.

Невже вас вигнано за ту дрібницю?

ВАЛЕНТИН

Атож, ще й радий я, що лиш на цьому

Все лихо окошилося.

2-Й РОЗБІЙНИК

Так-так.

А мови знаєте ви чужоземні?

ВАЛЕНТИН

Я замолоду мандрував чимало,

Й завдячений цьому, що знаю їх;

А ні, то попадав не раз би в скруту.

3-Й РОЗБІЙНИК

Клянуся голим черепом ченця

Із славної ватаги Робін Гуда,

Цей молодець — отаман пречудовий

Для зграї нашої!

1-Й РОЗБІЙНИК

До діла кажеш.

Прошу вас всіх на кілька слів, панове!

СПІД

Синьйоре мій, пристаньте-бо до них;

Не бачив я розбійників чесніших.

ВАЛЕНТИН

Мовчи, негіднику!

2-Й РОЗБІЙНИК

Чи вам що-небудь у житті лишилось?

ВАЛЕНТИН

Нічого. В нас надія лиш на долю.

3-Й РОЗБІЙНИК

То знайте ж бо, що серед нас є хлопці

Значного роду; юність невгамовна

Нас викинула геть із товариства

Людей достойних. Так мене, наприклад,

З Верони вигнано за те, що я

Хотів був викрасти одну синьйору

Багату вельми й герцогову кревну.

2-Й РОЗБІЙНИК

Мене — із Мантуї за те, що я

Синьйорові шляхетному у сварці

Прошив кинджалом серце.

1-Й РОЗБІЙНИК

І мене

Так само вигнано за ті ж дрібниці.

Але вернімося до справи! (Ми

Самі признались вам в провинах наших,

Щоб виправдати перед вами те,

Що ми розбійники). Отож, синьйоре,

Ми бачимо, що ви ставні й вродливі,

Ще й мови знаєте чужі, а нам

Освіченого чоловіка треба,

Такого ось, як ви, у нашім ділі.

2-Й РОЗБІЙНИК

До того ж ви — вигнанець, як і ми,

Й тому ми перш за все у вас питаєм:

Чи згодні за отамана в нас бути,

Й, скоряючись потребі неминучій,

Із нами разом жити тут у лісі?

3-Й РОЗБІЙНИК

Що скажеш ти? Чи пристаєш до нас?

Скажи лиш «так», і станеш на чолі,

І за отамана у нас ти будеш:

Всі, як один, ми скоримось тобі,

Й любити будемо, і шанувати,

Як нашого привідця й короля.

1-Й РОЗБІЙНИК

А скажеш «ні», то знай: тобі не жити!

2-Й РОЗБІЙНИК

Щоб не хваливсь ти ласкою, що ми

Її тобі зробили.

ВАЛЕНТИН

Згоден я

І з вами залишусь, але за те

Кляніться, що не вчините ви кривди

Ні бідакам-мандрівцям, ні жінкам.

3-Й РОЗБІЙНИК

Та ми й самі гидуємо з таких

Негідних і ганебних справ. Ходімо ж!

До хлопців наших відведем тебе.

На нами придбані скарби поглянь,

Що, як і ми усі, віднині будуть

У віданні твоєму, отамане.

Виходять.

Мілан. Перед герцоговим палацом.

Входить Протей.

ПРОТЕЙ

Я спершу зрадив друга Валентина,

Тепер я мушу Турйо одурити.