Александр Подервянский - Герой нашого часу [збірник]

Всі кидаються на нього, але він спритно рубає і пиздить всіх.

Обійстя Бабайоти вкривається закривавленими трупами у красивих позах, так шо лишається тільки один Сімамура.

Бабайота женеться за ним, але Сімамура залазить на сікуру.

Бабайота лізе за ним і припизджує мечем. Сімамура падає, з сікури на нього меланхолійно осипаються квіточки.

Бабайота. Хто тобі заплатив?

Сімамура( хрипить ). Ісідзукурі.

Бабайота. У Ісідзукурі ніколи не було грошей. Значить, хтось дав їх йому. Хто?

Сімамура. Я не знаю. Ісідзукурі мертвий.

Бабайота. Ти теж будеш мертвий.

Бабайота зарізує Сімамуру, потім залазить йому до кишені і дістає гроші.

Бабайота. Чотири рьо і дванадцять бу.

На долоні Бабайоти легенько підскакують гроші.

Бабайота. Йоко!

Входить заплакана Йоко з лопатою в руках.

Бабайота. Покинь лопату, візьми гроші і катай купи півлітра саке.

Йоко іде, Бабайота дивиться їй навздогін.

Бабайота( роздумливо ). Якесь падло хоче моєї смерті.

Мимо ніг Бабайоти пробігає кицька. Бабайота ловить її і підкидає в повітря. Кицька з диким нявчанням падає на землю на всі чотири лапи. Бабайота розлючено пиздить її ногою і, вилаявшись, йде до хати. За його спиною, там, де була кицька, стоїть потворний привид і страшно посміхається. Бабайота обертається – там, де був привид, сидить кицька і зализує собі сраку.

З сікури на неї меланхолійно осипаються квіточки.

Річка з вже знайомим нам очеретом.

Йоко пере заляпані кров’ю самурайське кімоно і хакама.

Раптом з очерету вилазить перший самурай.

Перший самурай. А шо робиш, Йоко?

Йоко. Та перу.

З очерету вилазить другий самурай.

Він хтиво облизується і підтягає штани.

Другий самурай. А я сру.

З очерету вилазить третій самурай.

Третій самурай. Шо ви на неї дивитесь, хлопці? Ану, лишень зґвалтуємо! Швиденько, з того боку заходь, Ямамото, так, тепер за сраку хапай!

Йоко приймає бойову стійку, потім, високо вистрибнувши в повітря, з криком: «Хоп-па!» плигає на спину Ямамото і відриває йому вуха.

Ямамото кричить і падає в воду, а Йоко знову приймає бойову стійку. Самураї стоять, пройняті жахом, причому з одного падають штани. Йоко страшно регоче і робить руками жахливі паси.

Вона наближається до самураїв, неприємно прицмокуючи.

З останнім кроком вона пронизливо верещить, вискакує в повітря, чорною кішкою плигає на першого самурая і пазурами рве йому груди. Другий самурай несамовито кричить і тікає в очерет.

Обійстя Бабайоти. Бабайота сидить в садку за столом і п’є саке. Вбігає другий самурай без штанів.

Другий самурай. Бабайото, твоя Йоко – відьма!

Бабайота. Ти чого без хакама?

Другий самурай. Кажу, шо твоя Йоко – відьма!

Бабайота( гупає кулаком по столу ). Йоко!

Входить Йоко.

Бабайота. Йоко, ти відьма?

Йоко( дуже спокійно ). Боже, який ти ідіот.

Бабайота повертається до другого самурая.

Бабайота. Тобі дать штани?

Німа сцена. Самураї стоять мовчки.

З сікури на них меланхолійно осипаються квіточки.

Хотабич, джин.

Зульфія, блядь.

Аладін, фрайєр.

Шаміль, національний герой.

Насрєддін, легковажний мудак.

Сіндбад, авантюрист.

Мао Цзедун, Сонце Востока.

Шехєрєзада, Звізда Востока.

Чмо йобане, йобане чмо.

Рак, папуга, тварюки.

Аксакали, шакали, ішакі, басмачі, улємиі мударріси.

На сцені пусто, темно і сумно. Поволі починає світати.

Із-за обрію потихеньку вилазе лагідне обличчя і м’яка приємна фігура Мао Цзе Дуна. Він у воєнному френчі і кепці, навкруги його яскраве сяйво. Мао Цзе Дун зручно сидить на гойдалці, посміхається і повільно лізе догори.

Сцена поступово освітлюється Мао Цзе Дуном так, що стає видно Восток, з його мінарєтами, мєчєтями і сінагогами. Посередині Востока лежить пляшка.

Вона легенько підскакує.

Голос з пляшки. Буздідь мене, бозолочу, бля буду!

Мимо пляшки спокійно проїжджає аксакал на ішаку.

Назустріч йому, теж на ішаку, їде другий аксакал.

Перший аксакал( знімає папаху ). Салям алєйкум!