Іван Драч - Сатирикон. Поезії

Хлопці з юпітерною смагою
Під столом, нога за ногою,
Під столом буцаються ногами,
Коли за столом не можна рогами.

Хто в президії сидить?
Міль з президії летить,
Ген літає, перелітує,
Бо в президії еліта є…
Міль в президії сидить…

Несита слава всім насититься
Не гребує й моїм пером.
Вона ковтнула Ненаситця
І не погребує Дніпром.

Великі безкрилі істоти
Вбивають маленьких крилатих.
Ця істина хижа достоту
Нас буде довіку вбивати.

Міссісіпі Міссурочка
Чи то півень чи курочка.
Я не півень не курочка
Міссісіпі Міссурочка.

Вік як вік
І як же витримає
Чоловік?!

Долу ай – повен місяць по-татарськи…
Повна повня
Діє на християн
Але як вона діє
На мусульман
Вони ж з місяцем
Запанібрата
Особливо фундаменталісти
Повен місяць
Стоїть над душею
Іржаві голки виймає з душі

Вже душа задубіла і тіло
Десь поділось весняне тепло
На Зелені святки потепліло
А то якось нелюдськи було

Знов сірий прийшов
Від сірого ще сіріший
Бо встала за ним облогом
Суцільна така сірота
Сире все було і мокре
А в цього статут ще сиріший
І Страмота Страмота
І кожна душа – сирота

Украинцы й українці
Ворогують поодинці
Ворогують і гуртами
Зляться хижими хортами
Коли бомжі коли принци
Українці й украинцы
Претенденти в Президенти
Користають ці моменти
Кандидати в депутати
Теж шукають куди стати
Порозвів їх Сатана
А вітчизна в них одна
Не одна у них дорога
До Вкраїни і до Бога

Чогось головка заболіла
В архістратига Михаїла.

І він подумав: що за ґандж?
І вийняв з лоба помаранч.

Так Зевс колись зродив Пал ладу.
І все у них було до ладу.

І Зевс чолом так розродився,
Аби світ мудрістю світився.

Ну й що, що в нього в той момент
Американський був акцент?!

Чи ти вже зрозуміти встиг —
Нам допоміг архістратиг!

Отож берись скоріш до діла,
Відсторони брехла й дебіла,

Аби головка не боліла
В архістратига Михаїла…

В Гуті гутники живуть
І горілочку жують
Ну і лають верть та круть
ПРезиденцію

Тут колись робили скло
Схронів тут як тьми було
Нині творить все село
ПРезиденцію

Спізнав гуцул Колиму
Знав і висилки й тюрму
Тепер знає лиш саму
ПРезиденцію

Тут душа до гір звика
До смерек і до струмка
Творить тут гірська ріка
Турбуленцію

Ось приїхав ім’ярек
Притулився до смерек
І занурив дзбан чи глек
В турбуленцію

Стоїть гуцул дерев’яний
Дерев’яний лиш не п’яний
А живий пускає п’яний
Турбуленцію

Ходять тут американи
І дівчата – львівські канни
Їх арканять за аркани
За потенцію

Ходять парами дівки
Просять в пана цигарки
Удвох лікують залюбки
Імпотенцію

Попав грузин в Сиктивкар
Глаз гуцулки очень кар
І попав він як Ікар
В турбуленцію

А в гуцулки вийшов син
Син гуцулистий грузин
Робить в ванні мені син
Масаженцію

У в одну з осінніх сльот
Роботящий вертольот
Теж попав у перепльот
В турбуленцію

Тут закопана підкова
З Богородчан податкова
Висне хмара цигаркова
Всю каденцію

Дивовижний випав сніг
Допоміг мені пан Біг
І здавалось я заліг
На каденцію

Та баби жалітись йдуть
Що грошей не віддають
А ліси забрав той мудь
В ПРезиденцію

Мене ж ректор тут поклав
Щоб я втік з усіх облав
І натхненно розпочав
Конференцію