Валентин Кудрицкий - Втомлені гори

Тебе пошлють телята пасти
Разом з дітьми на Соловки.
9.11.1990 р.

СУЧАСНИМ ГЕНІЯМ
Ну за що, скажіть, поети,
Поважати мушу вас?
Бо коли я вас читаю –
Ніби трачу я свій час.
Краще б вже піти з косою
Й десь у полі покосить
Або чогось, коли смеркне,
У красуні попросить.
Бо поезія, мій любий,
Я б сказав, що то не гра,
Щоб хвалити тих бандитів,
Що вбивать давно пора.
Чи, можливо, поважати
За ті гайки, що писав,
Чи за те, що всім бандитам
Ніби пес ти догоджав?
Чи за те, що днем і ніччю
Ти кричав їм всім "ура!",
Як ті вішали невинних
Майже з кожного двора.
Бо поет, якщо він справжній,
Пише не за гонорар,
Бо поезія для нього –
Не корито, не базар.
А якщо й писати буде
Він колись за гонорар,
То за тих, що не допустять
Сталінград і Бабин яр.
18.6.1990 р.

КРИТИК
Вітер віє, вітер віє,
Розмовляє з митником,
Той, хто сам писать не вміє,
Той стає вже критиком.
30.6.2004 р.

СТОРОЖ
Якщо ти сторож й хочеш жить?
Ти мусиш знать: де й що лежить.
7.4.2000 р.

ГЕНЕРАЛИ
Я ніколи не був комуністом,
Бо не бачив там щирих людей,
Хоч, якщо вам сказати відверто,
Був прихильником їхніх ідей.
Ця ідея, звичайно, не нова:
В ній закладено вчення Христа,
А тому, як прийшлось вже до слова,
Я завжди був за вчення це "за!"
Але ця, як і інші ідеї,
То лише для бандюг прикриття,
Для отих, які рвуться до влади,
Прикриваючись ім’ям Творця.
Бо під цим прикриттям генерали
Гвалтували людські почуття,
А тому й не хотів я, щоб предки
Проклинали мене все життя.
А тому я завжди проти партій
І так названих світлих ідей,
Бо за ними стоять цілі банди,
Щоб зручніше неволить людей.
13.5.1997 р.

ЖЕРЕБЕЦЬ
Боже мій! Який бухарик
Преться в Раду, як чума.
Ви на ту погляньте харю,
А жінки всі – без ума!
Та ж йому ви дайте владу –
Проклянете ви той час,
Буде спереду і ззаду
Всіх підряд – як схоче вас.
Я нікому з них не вірю,
То ж не гнівайте Творця,
А можливо, людям й справді
Не хватає жеребця?
27.9.2007 р.

ЯК БІЛЬШЕ ВКРАДЕШ
Чим більше вкрадеш – менш відсидиш,
Так що кради, браток, й не рипайсь.
1.7.2004 р.

НЕ ТА ШКОЛА
Я не жалію, що був щедрим:
Як зайде гість – все на столі!
І не носив я гирі в серці,
Якими б’ють по голові.
Я не жалію, що був щирим,
Й думок своїх я не ховав,
Тому й не міг я жить без квітів,
Без праці, фей і білих кал.
Я не жалію, що мій батько
Певно, занадто поспішив,
А то, можливо, так як шеф мій,
І я б уже в хоромах жив.
А може батько не в ту школу
Мене, що треба, записав,
Не в ту, де вчився Сталін, Каїн –
Бо, видно, він таких не знав.
А може й знав,але проїхав,
Бо дуже він любив людей,
Тому й мені не міг дозволить,
Щоб катом став для їх дітей.
8.2.1997 р.

ЗА КОГО ГОЛОСУВАТЬ?
Голосуй, Грицько, за Ваньку,
Тільки не за де Порт’є,
Бо Порт’є убив Гонгадзе
І тебе також уб’є.
19.9.2007 р.

ЇХ ЛЮБОВ
Любиш ти, як Янукович,
Що вже тут і говорить:
Обіцять і посміхатись,
А насправді – морди бить.
29.9.2007 р.

МОЄ ПРИЗВАННЯ
Я хочу про любов писать,
І в цьому – все моє призвання,
Бо що на світі краще є
Від жінки, неба і кохання?
Колись учили нас вожді,
Що все найкраще в світі – в праці,
І ми сиділи в тім лайні,
Немов жуки голодні в... пастці.
Може й даремно їх винить,
Що ті нас всіх не вчили думать,
Навіщо їм було нас вчить,
Як не було коли нам думать.
Бо знали: дай нам шмурдяка
Або промаслену фуфайку,
І ми кричатимем "ура!"
Під Марсельєзу й балалайку.
А зараз що? Змінилось щось?
Усі гуртом гребуть під себе,
І боронь Боже ти скажи,
Що роблять ті не те, що треба.
Жаль і Оксан мені й Світлан,
Які неначе Прометеї
Тягнуть за всіх ледачих Сар
І їм будують привілеї.
А ті, як брали, так й беруть,
Навіть прислугу прикупили,
І вже відкрито всіх... ї..ть,
Щоб ті елегій не творили.
Ну як же можна їм мовчать –
Отим морозам,симоненкам,
Що захищають свій живіт,
Які плюють на нашу Неньку?
Я не виную роботяг,
Які завжди в роботі, в полі,
Так чому ж ви всі сидите
І мовчите, як жопи голі?
Де і коли таке було,
Хіба це вже не диктатура,
Що вже за бакси – все село
Те і гляди - піде під тура?
25.9.2007 р.

ТРОМБОН
Сьогодні в передачі кожній
По всіх каналах тільки й чуть,
Що стали ми уже заможні,
І люди краще вже живуть.
Сьогодні все у нас чудесно,
І депутатам всім ура,
Що кожний з них вже став "законно"
Господарем мого добра.
Читать дальше