Валентин Кудрицкий - Квітка кохання

КРАСА І КРОПИВА
Не вірте, люди, у красу
Бо схожа та на кропиву,
І так вона колись вас вжалить,
Що вже й шашлик… не схочеш жарить.
25.5.2009 р.

ЩОБ НЕ ХВОРІТЬ
Ну й філософів у нас,
Кожен з своїм текстом.
Хочте грипом не хворіть,
То – займайтесь сексом.
12.11.2009 р.

НЕВДЯЧНИЙ СУСІД
– Ну ти й невдячний! – у під’їзді
Грицько на кума закричав. –
За що ж, як ти був у від’ізді,
Твою мадам я виручав?...
16.11.2009 р.

ДІД І ЧЛЕН
– Ой, ти ж падлюка, – дід до члена,
З-за тебе вже не ходить й Лена.
9.7.2009 р.

ЕНЕРГІЯ І ВІРШІ
Я вклав енергію в вірші,
Щоб люди грілись від душі.
27.7.2009 р.

НЕ ДУМАЙ ПРО ГРІХ
Живи й не думай ти про гріх,
Бо гріх всім даний для утіх.
7.9.2007 р.

ПЛАЧУТЬ, ЯК ВТРАЧАЮТЬ
Люди не цінять те, що мають,
Та плачуть тут же, як втрачають.
25.5.2009 р.

ПАПУГА – КАКАДУ. .
Захотів Грицько придбати
Какаду-папугу,
Тож помчався в магазин він
Ту знайти подругу.
В магазині у той час
Не було папуги.
Навіть яйця розкупили
Покупці з округи.
А поскільки і яєць вже
Не було в вітрині,
Вирішив йому підсунуть
Продавець – совині.
Через місяць, може другий,
А може й півроку,
Зустрічає продавець той
Гриця біля току.
– І питає: – Як папуга,
Що купили в лазні?
– Не говорить, зате очі
Такі круглі-круглі,
І такі уважні.
7.1.1997 р.

БУКЕТ КОХАННЯ
Ой, дівчата, ви дівчата,
Ви – мої голубоньки,
Подаруйте ви для щастя
Хоч на вечір губоньки!
З ваших ніжних поцілунків,
Ніби з маку цвіту,
Я такий букет вам зроблю –
Буде вік горіти!
Той букет поставлю в серце,
Й буду гріти кров’ю,
Щоб у вас душа горіла
Вічною любов’ю.
8.6.1976 р.

ЛОХ
Я – лох, що людям довіряюсь,
Але однаково не каюсь. 8.8.2009 р.

НІХТО НЕ ЗНАЄ
Що ти повія – знав давно,
Про це вже й вся Одеса знає,
Але люблю тебе за те,
Що і мені також хватає.
20.3.2007 р.

ДОСПІВАЛИСЬ
У нас до того доспівались,
Що всі рогатими остались.
6.10.2009 р.

ЙДУТЬ ДІВЧАТА З КОСОВИЦІ
Йдуть дівчата з косовиці,
Ніби справжні чарівниці.
Хто із вилами, граблями,
Хто із косами й піснями.
Вечір їм віщує щастя,
Й до подруг сказала Настя:
– Щоб заграв хто на тальянці,
В клуб рвонула б я на танці,
І всю ніч би – так, між нами –
Вибивала б каблуками.
2.8.1986 р.

ЩОБ БУЛА РОБОТА ЛЕГКОЮ
– Що таке тяжка робота, –
В батечка – синочок. –
І чому одні працюють,
А більшість – не хочуть.
– Там, де люди люблять працю,
Там – легка робота,
Ну а, звісно, де не люблять,
Там – важка робота.
Ото й нудять люди світом
Все життя до згину,
Хочеш мати любу працю,
То йди вчитись, сину.
2.7.1976 р.

БРЕХУН І ЗЛОДІЙ
Що брехун, що злодій,
Той і той – бандит,
Бо одним тре’ гроші,
Іншим – дефіцит.
7.6.2009 р.

НАРОД МОВЧИТЬ
Наш народ, хай вибачає,
Його треба й треба вчить,
Бачить, що його грабують,
Ну а він, як лох, мовчить.
3.12.2008 р.

ГРИЖА
Я вже нажив з тобою грижу,
Не манить й небо голубе,
О, як себе я ненавиджу
За те, що я люблю тебе!
8.5.2009 р.

ЩОБ НЕ ЗНАТИ КАЯТТЯ
Любов спокуслива. Вона за смерть сильніша.
Хто волю взнав, не буде той рабом,
Хай грім гримить, хай навіть бомби рвуться,
А побіжиш до милої бігом.
І не людям судить про нашу радість, муки,
Бог кожному із нас свої дав почуття,
Тож кожний хай і береже те свято,
Щоб потім у житті не знати каяття.
23.5.1976 р.

КРАСА ЗНИКАЄ
Він ледве-ледве шкандибає,
А фей і досі ще шукає.
5.3.2009 р.

ПОЕТУ ПРО ХЛІБ
Або:
МОГУТНЯ СИЛА
Миколі Подоляну
Я вирощую хліб – оцю силу могутню –
Для людей, для життя.
В хлібі бачу я посмішку милої,
В хлібі бачу дитя,
Яке радо метляє ручатами,
Яке проситься жить,
В хлібі бачу я посмішку матері,
В хлібі бачу, як сталь кипить.
В хлібі бачу я руки лагідні
Ті, що ніжать нас по ночах,
В хлібі бачу веселки я радужні,
Що п’ють воду в ставках.
Хліб – це моя Україна,
Це мир, добро,
В хлібі я бачу атоми,
Але не бачу зло.
То ж чи можна про хліб наш насущний
Таким черствим писати пером?
Я завжди, як прихожу на поле,
Полю житньому б’ю чолом.
8.6.1976 р.

ДЕ ТИ БУВ?
Для мене ти – не КПРС,
Ти просто – підла шкура,
Не будував ти Дніпрогес,
Не підкоряв Амура.
Хоч ти член партії, прости,
Що гріх беру на душу,
А де, скажи, був, друже, ти,
Читать дальше