Юрій Голик - Нескінченність не для слабаків. Книга про менеджерів, які хакнули систему держуправління

Більш того, я певен, що і ми в ОДА, і наші друзі та колеги в облраді – це єдине ціле, і саме це дало змогу нам усім разом зробити так багато за чотири роки.

На всіх сесіях обласної ради завжди з усіх питань, що стосувалися бюджету, усі голосували одностайно, і коли в облраді ще в 2015 році було 95 % представників Партії регіонів, і коли він складався з семи фракцій.

Чому так? Бо всі бюджети, які ухвалювалися на сесіях за нашого часу в ОДА, завжди були бюджетами розвитку, а не проїдання. Бо кожен з них ретельно опрацьовувався і в комісіях, і окремо з кожною фракцією.

Я певен, що на рівні області, міста, району й села не може бути опозиції, коли обласний, міський, селищний чи сільський голова тямковитий і досвідчений. Бо тоді бюджет складається з нових доріг, шкіл, дитячих садків, лікарень, парків і стадіонів. Яка опозиція може бути до нових доріг? Тоді це вже опозиція до здорового глузду.

Вам шашечки чи їхати? Або навіщо в ОДА лопати

До нас в ОДА часто звертаються активні люди з пропозицією щось зробити спільно або чимось їм допомогти. Вислуховуємо всіх без винятку. Без запису. Без попередніх дзвінків. Просто запрошуємо в гості у будь-який час і спілкуємося, а потім дивимося, чим ми можемо стати одне одному у пригоді.

До інших активних людей звертаємося ми самі. Тобто процес двосторонній.

Це працює. Величезну кількість проєктів Дніпропетровська ОДА здійснює разом з волонтерами і пересічними громадянами. Через те, що пересічний громадянин став співробітником ОДА, він на інопланетянина не перетворився, третє око в нього не з’явилося. Тож немає жодних причин, аби не співпрацювати.

Жодних бар’єрів. Головне – це бажання щось реально втілювати, а не просто говорити-балакати.

Бувають і цікаві випадки, коли перестаєш розуміти, з якого боку бюрократія, а з якого бізнес-організація й відповідний підхід.

Наприклад, була одна IT-організація, що пів року тому голосно заявила про свої плани – щось зі сфери навчальних програм з IT. Зв’язалися з ними. Сказали, що хотіли б реалізувати проєкт у нас в області, усім, чим треба, допоможемо. Надали їм протягом години всю потрібну інформацію. П’ять разів потім потелефонували їм: «Коли починаєте проєкт у Дніпропетровській області?» Послухали їхню пресконференцію в УНІАНі, на якій вони заявили, що все вже почалося.

Тепер чекаємо приїзду їхнього ЦАРЯ. Цар сам особисто спілкуватися не бажає, у Царя справи. Ну або у Царя лижі. Телефонують його помічники. Домовляються про приїзд Царя.

Запитують: коли вам зручно, щоб він приїхав? Блін, та нам пів року вже як зручно, аби він хоча б просто доїхав до нас, у будь-який час, хоч серед ночі. Він може і взагалі не приїжджати, просто пришліть того, хто ваш проєкт у нас запустить, будь-якого вашого менеджера, ми вам усе підготували для старту. Поспілкуватися із Царем ми, зрештою, і скайпом можемо, і телефоном.

Наприкінці розмови з’ясовується, що ЦАР везе – увага! – Меморандум. До цього Цар вимагав міського голову. «Навіщо?» – «Треба поговорити». – «Так вам же все вже підготували, запускайтеся». – «Ні, дайте нам голову». – «Але ж міський голова у міськраді, від ОДА ви чого хочете?» – «Потрібна зустріч з ним. І керівника області теж дайте – зустрітися». – «Навіщо? Він уже давно в курсі вашого проєкту, цілковита підтримка від нього є, за вами закріплено окрему людину. Більш того, у нього тільки одне запитання – чому досі не запустили і кому за це відкрутити голову?» – «Ні, мені треба поспілкуватися особисто з керівником області».

Тепер ось Меморандум. Отже, потрібна увага ЗМІ, потрібні камери, відповідно оформлена кімната. Підхід зрозумілий.

Як же ви за#бали зі своїми Меморандумами, Царями, помічниками, листами на електронну пошту в стилі «давайте призначимо час, коли ми з вами зідзвонимося, щоб призначити час, коли ми зберемося й обговоримо, як ми освітлюватимемо наші плани». З вимогами «мені треба обов’язково сфотографуватися з обласним головою» і «хто з керівництва ОДА буде на зустрічі?» та бажанням перерізати стрічечки.

Тітка Зіна з «клінінґ-департаменту» буде, блін, на зустрічі. Офіційна співробітниця ОДА. Її знає кожен, хто на восьму ранку приходить на роботу. Саме вона дає лад і підтримує чистоту на кількох поверхах будівлі. І саме тітку Зіну ми вранці частуємо чаєм і страшенно поважаємо. Адже людина робить діло, а не язиком горох товче. Тітка Зіна, до речі, у кабінети до керівництва ОДА потрапляє щодня і без запису. Зважаючи на ваше бачення світу – це авторитет. Хотіли зустрічі з авторитетом? Буде вам така зустріч.