Роберт Саттон: Мудакам тут не місце

Першого листа електронною поштою я отримав від керівника компанії з виробництва матеріалів для покрівлі, який стверджував, що стаття надихнула його нарешті зробити щось із продуктивним, але хамовитим працівником. Потім з усього світу просто посипалися повідомлення від людей із різних сфер бізнесу: від італійської журналістки, іспанського консультанта з менеджменту, бухгалтера компанії «Тауерс Перрін» із Бостона, радника посла США в Лондоні з питань менеджменту, менеджера розкішного готелю у Шанхаї, менеджера з виплат персоналу музею в Піттсбурзі, генерального директора «Мішн Рідж Кепітал», наукового співробітника Верховного суду США та інших.

Я очікував, що мої колеги з академічних кіл, які досліджують теми залякування й агресії на робочому місці, вважатимуть термін «мудак» занадто грубим і неточним, натомість вони висловили мені свою підтримку. Так, один із них написав: «Я безумовно пройнявся вашою роботою ”Мудакам тут не місце“, і вона знайшла відук в серцях моїх колег». Насправді ми часто припускаємо, що оцінку задоволення від роботи значною мірою можна передбачити завдяки єдиному питанню про “запеклих мудаків”. Зокрема, якби ми могли запитати, чи є [їхній] бос мудаком, інші пункти [опитування] вже більше не знадобилися б… Тож я згоден, що, хоча це слово є потенційно образливим, жодне інше визначення не зовсім відображає суть цього типу особистості».

Моя невелика стаття в ГБО викликала також безліч відгуків у пресі, статей та інтерв’ю про це правило в різних джерелах, включно з Національним громадським радіо, у журналі «Форчун смол бізнес» і в моїй улюбленій колонці Аріка Пресса, головного редактора журналу «Американ лоєр», який закликав юридичні фірми запровадити «аудит мерзотників». Арік Пресс запропонував керівникам компаній поставити собі запитання: «Чому ми миримося з такою поведінкою? Якщо відповідь полягає в доході 2500 доларів на годину від роботи такого спеціаліста, то, принаймні, ви визначите свої пріоритети без додаткових витрат на консультанта».

Звісно, юристи і юридичні фірми не є унікальними. Злостивих людей можна знайти практично в кожній професії та країні. Наприклад, у Великій Британії їх зазвичай називають «дупами», «засранцями» і (ввічливіше) «мерзотниками». Усі ці визначення належать до переліку синонімів слова «мудак». Популярний в інтернет-спільноті термін «мудло» є менш грубим варіантом. Версію «дупоклоун» популяризував Кріс Джеріко, зірка «Ворд реслінг ентертайнмент» [1] Американська компанія, що проводить заходи з професійного реслінгу, а також випускає кінопродукцію, музичні диски, одяг і комп’ютерні ігри. (Тут і далі прим. редакції) , а також хітовий телевізійний серіал «Офіс» про деспотичного боса-ідіота. Яким би словом не називали цих покидьків, більшість з них і гадки не має про неприпустимість своєї поведінки. Навіть гірше, дехто з них пишається цим. Інші мерзотники стурбовані та збентежені своєю поведінкою, утім, схоже, не здатні приборкувати чи контролювати власну підлість. Усі вони, однак, схожі в тому, що дратують, принижують своїх колег, а також шкодять їм, своїм керівникам і підлеглим, а часом ще й клієнтам і замовникам.

Сум’яття і відчай, які висловлювали мені люди, виверти, до яких вони змушені були вдаватися, щоб із гідністю виживати в місцях, що кишать мудаками, історії помсти, що змусили мене гучно реготати, і маленькі перемоги над пронозами, які вони святкували, переконали мене написати «Мудакам тут не місце». Також однією з причин написання цієї книжки стали безсумнівні докази існування цивілізованих робочих місць, — і це не наївна мрія про їхнє реальне існування; а значне поширення зневаги може бути подолане і замінене взаємною повагою, якщо командою чи організацією управляти правильно, тим більше, що цивілізовані робочі місця зазвичай демонструють високу продуктивність. Сподіваюся, ця невеличка книжка знайде відгук і допоможе усім, хто почувається пригніченим мерзотниками, з якими доводиться працювати, яким мусить підпорядковуватися чи якими має керувати. Також я очікую, що вона надасть вам ідеї, якими можна скористатися для витіснення і перевиховання злісних людей або, якщо це неможливо, допоможе обмежити шкоду, заподіяну цими покидьками вам і вашому робочому місцю.

Хтозаслуговує називатися «мудаком»? Багато хто з нас вживає цей термін намарно, називаючи так тих, хто дратує нас, стає на нашому шляху або, як виявляється, наразі досягає більшого успіху, ніж ми. Та якщо ви хочете застосовувати правило «мудакам тут не місце», було б добре знайти точне визначення терміну «мудак». Це допоможе вам відрізняти тих колег і клієнтів, які вам просто не подобаються, від тих, хто справді заслуговує на таке «звання». Це також дасть вам змогу розділити людей на тих, у яких випав невдалий день чи несприятливий момент («тимчасові мудаки»), і повсякчасно злостивих і обридливих мерзотників («сертифіковані мудаки»). Крім того, точне визначення цього терміну допоможе вам пояснити іншим людям, чому ваш колега, бос чи клієнт заслуговує так називатися, або розібратися, чому інші кажуть (принаймні, позаочі), що ви мудак, і чому ви, можливо, заслуговуєте на це.