Джефф Сазерленд - Scrum. Навчись робити вдвічі більше за менший час

Під час складання переліку речей, які потрібно виконати, дуже спокусливо просто записати все підряд, як я робив раніше з весіллям Алекса: церква, квіти, священик, частування тощо. Проте якщо ви доручите якийсь із цих пунктів окремій команді, якій байдуже, що купувати: білі троянди чи маргаритки, – результати можуть виявитись неочікуваними.

Скільки разів на роботі вам давали завдання, сенсу виконання якого ви не розуміли? Хтось просить вас визначити, наскільки змінилися продажі за останній місяць у регіоні A в крамницях площею понад 55 квадратних метрів. Ви робите це, але не знаєте, навіщо воно потрібне. А тому можете подати неправильні дані, помилково інтерпретувати питання або просто образитись через купу зайвої роботи. Або, якщо ви менеджер, вас може здивувати, що ваші люди не одразу розуміють, що ви збираєтесь позакривати дрібні крамниці та відкрити великі.

Проблема полягає в тому, що ви не отримуєте або не даєте достатньо інформації для дійсно правильного виконання роботи. Люди мислять зв’язними розповідями, історіями, сюжетами. Саме так ми розуміємо навколишній світ. Ми близько сприймаємо характери, бажання та мотиви. Коли ж намагаємось відділити від головної сюжетної лінії окремі частини та працювати з ними поза контекстом, починаються складнощі.

Тому перш за все, розмірковуючи над якимсь завданням, треба думати про основну дійову особу (хто у вас головний герой – наприклад: клієнт, наречена, читач, акціонер). Хто ця людина, для якої виконується завдання? Чий погляд на світ ми маємо враховувати, створюючи цю річ, приймаючи це рішення чи виконуючи цей шматок роботи?

Далі треба думати про те, що ми хочемо виконати передусім. Зазвичай із цього ми починаємо і цим же закінчуємо. Але це лише середина процедури, якої слід дотримуватись.

Нарешті, треба подумати про мотивацію. Чому ця особа хоче цю річ? Як вона служитиме та радуватиме цього конкретного клієнта? І в певному розумінні це ключовий момент. Мотивація надає всьому навколо кольору.

Мій улюблений приклад походить з інтернетівського мему кількарічної давнини. Він являє собою зображення Жана-Люка Пікара, капітана американського зорельота Enterprise із фільму «Зоряний шлях», з підписом: «Як капітан зорельота, я б хотів, щоб бортовий журнал автоматично використовував сьогоднішню зоряну дату…» Якщо подумати, це має сенс. Вас не дивує, чому в далекому майбутньому капітан зорельота мусить вручну вводити дату, роблячи запис у журналі? «Капітанський журнал. Зоряна дата 4671.7. Планета Марс така гарна з орбіти…» Ми сьогодні не мусимо цього робити, коли пишемо блог. То чому мусить він?

Ключове питання без відповіді тут – навіщо . Навіщо йому така функція? Якій меті вона слугуватиме? Чи лише для дотримування часової послідовності записів? Чи для чогось серйознішого? Чи повинні ці журнали не містити виправлень задля зручності слідчих зоряного флоту? Дві дуже різні причини: одна бажана, друга необхідна. Команді потрібно визначити, чого він дійсно хоче. При цьому вони можуть придумати зовсім інший спосіб дати йому це, додавши важливішу інформацію, про яку капітан навіть не думав, але яка буде дійсно корисною.

Часто потреби різних дійових осіб різні. Уявіть собі, наприклад, користувацьку історію (побажання), середина та кінець якої звучать так: «…мені потрібен автомобіль, щоб їздити на роботу». Тепер, якщо почати це речення «Як мешканцеві передмістя…» або «Як фермерові з Південної Дакоти, де погані дороги…», ви маєте зовсім різні інтерпретації ідеального засобу пересування.

Отже, перед тим як розставляти пріоритети завдань для вашого бізнесу, треба визначити дійову особу, користувача, клієнта – людину, яка використовуватиме те, що ви збираєтесь створити. Треба знати, що вона любить, не любить, її мрії, розчарування та радості. А потім зрозуміти її мотивацію. Як вона аргументує своє бажання? Для чого їй авто? Що саме вона робитиме з капітанським журналом?

Це також вплине на вашу оцінку завдань. Потрібна проста функція календаря? Це легко. От незмінний часовий штамп для потреб правоохоронців – це вже буде складніше.

Проте, пишучи ваші сюжети, треба слідкувати, щоб вони були достатньо короткими для їх реальної оцінки. Уявіть побажання стосовно сайту Amazon.com : «Як клієнт, я хочу мати найбільшу у світі онлайнову книгарню, де б можна було купити будь-яку книгу в будь-який час». Сьогодні такий опис, безумовно, відповідає Амазону , але він надто великий для роботи з ним. Його потрібно розбити на частини. Менші частини.