В. Білоконев - Застосування амністії в Україні (судова практика). Науково-методичний посібник

За наявності визначення у КК підстав, винна у вчиненні злочину особа може бути звільнена від покарання чи від його відбування.

Положення щодо звільнення особи від покарання та його відбування викладені у розділі ХІІ Загальної частини КК (ст. ст. 74-87). Так, в ст. ст. 74, 78, ч. 1, 79 ч. 4, 84 ч. 1, 3, 85, 88 та 89 ч. 4 КК мова йде про звільнення від покарання , а в ст. ст. 75, 76, 77, 78, 79, 80, 81, 82, 83, 89 ч. 1 п.1 та 90 ч. 3 КК мова йде вже про звільнення особи від відбування покарання.

У статтях 74 ч. 1, 85, 86 КК визначається можливість звільнення особи від покарання на підставі закону про амністію.

В чому різниця між звільненням особи від покарання і звільненням її від відбування покарання ?

Ю.В. Баулін відзначає, що відповідно до чинного КК, можна визначити три види індивідуалізації кримінальної відповідальності. Перший вид – це обмеження особи, винної в учиненні злочину, у праві на “добре ім’я”, тобто обмеження її гідності. Наприклад, в цих випадках суд виносить обвинувальний вирок, в якому зазначає дану особу винною у вчиненні певного злочину, але не призначає їй покарання за умов, передбачених в ч. 4-5 ст. 74 КК. Другий вид – це винесення обвинувального вироку з призначенням особі певного виду і міри покарання, від відбування якого вона звільняється (умовно чи безумовно). Наприклад, звільнення особи від відбування покарання з випробуванням (ст. 75 КК) є умовним звільненням від відбування призначеного покарання, а звільнення військовослужбовців, засуджених до службового обмеження, арешту або тримання їх в дисциплінарному батальйоні, в разі їх визнання непридатними до військової служби за станом здоров’я, від покарання є безумовним звільненням від відбування призначеного покарання [139] Баулін Ю.В. Звільнення від кримінальної відповідальності, с. 28-29. . Таким чином, можна зробити висновок, що звільнення від покарання – це відмова держави у випадках, передбачених законом, від реальної кримінальної відповідальності, тобто від призначення особі, винній у вчиненні злочину, покарання або від його відбування чи подальшого відбування [140] Там же, с. 60. .

На думку С.М. Школа важливе значення для розмежування понять “звільнення від покарання ” та “звільнення від відбування покарання ” має врахування стадій кримінальної відповідальності [141] Школа С.М. Кримінально-правові проблеми застосування амністії та здійснення помилування в Україні. – Дис. на здобуття наукового ступеня канд. юрид. наук. – К., 2004, с. 96. . Аналіз правових норм свідчить про те, що зміст словосполучення “звільнення від покарання ” ширше за змістом від слів “звільнення від відбування покарання ”, а останній – від словосполучення “звільнення від подальшого відбування покарання ”. Тому під звільненням від покарання слід розуміти: а) звільнення від відбування покарання – в разі застосування видів звільнення від покарання як на стадії судового розгляду, так і після набрання обвинувальним вироком чинності; б) звільнення від подальшого відбування покарання – в разі застосування видів звільнення від покарання під час його відбування засудженим, тобто в процесі виконання вироку. Таким чином, щоб з’ясувати, в якому аспекті слід розуміти термінологічний зворот “звільнення від покарання ”, що вживає законодавець в актах про амністію, необхідно встановити стадію кримінального процесу, на якій знаходиться певна категорія осіб, винних у вчиненні злочинів, під час набрання законної сили актом амністії [142] Там же, с. 99. .

На нашу думку, ці точки зору мають недоліки при їх застосуванні практичними робітниками. В першому випадку, не зрозуміло по яким критеріям “звільнення від покарання ” відрізняється від “звільнення від відбування покарання ”. Крім того, важко погодитися з автором в тому що, “суд не призначає особі покарання за умов, передбачених в ч. 4 чи ч. 5 ст. 74 КК”, якщо в цих частинах “КК говорить про можливість звільнення від покарання (а не про постановлення вироку без призначення покарання ) особи, яка вчинила злочини, передбачені цією статтею [143] Голіна В.В. Судимість: Монографія. – Харків: “Харків юрид.”, 2006, с. 180. .

В другому випадку, застосування стадій кримінального процесу як головного критерію тлумачення кримінально-правового терміну “звільнення від покарання ” в різних аспектах, викликає сумніви. По перше, як “звільнення від покарання”, так і “звільнення від відбування покарання” можуть бути як на стадії судового розгляду, так і після набрання обвинувальним вироком законної сили.