В. Білоконев - Застосування амністії в Україні (судова практика). Науково-методичний посібник

Таким чином, для вирішення питання про застосування амністії справа в суд може направлятися тільки після пред’явлення обвинувачення. Це випливає і з обов’язку забезпечити особі права, гарантовані Законом, а також п. 1 пп. “а” п. 3 Конвенції про захист прав людини і основних свобод [82] Там же. .

Приклад:Постановою місцевого суду від 21.10.2005 р. за скаргою В., та постановою того ж суду від 21.10.2005 р. за скаргою Н. відмовлено в порушенні кримінальної справи щодо Г. на підставі ст. 1 п. “б” Закону України “Про амністію” від 31 травня 2005 р. Верховний Суд України ухвалою від 07.11.2006 р. постанови суду скасував і відзначив, що відповідно до вимог ст. 6 Закону України “Про амністію” від 31 травня 2005 р. підлягають звільненню від кримінальної відповідальності в порядку та на умовах, визначених цим Законом, особи, які підпадають під дію ст. 1 цього Закону, кримінальні справи стосовно яких перебувають у провадженні органів дізнання, досудового слідства чи не розглянуті судами, а так само розглянуті судами, але вироки не набрали законної сили, про злочини, вчиненні до набрання цим Законом чинності. Отже, виходячи із змісту закону, питання про застосування амністії може бути вирішено лише після порушення щодо особи кримінальної справи.Вирішення питання про відмову в порушенні кримінальної справи внаслідок акту амністії цим законом не передбачено, що не враховано судом. Крім того, відповідно до вимог ст. 9 цього Закону застосування амністії не допускається, якщо обвинувачений, підсудний або засуджений проти цього заперечує, тобто фактично на всіх стадіях судочинства. Однак, як убачається із матеріалів, судом не з’ясовувалося питання про згоду Г. на застосування щодо нього амністії, а рішення прийнято без його участі, чим порушено вимоги ч. 2 ст. 9 згаданого закону про амністію [83] www.nau.kieu.ua № 5-5032км06, 07.11.2006, Ухвала, Верховний Суд України. .

Однак, існує і протилежна судова практика по цьому питанню.

Приклад:Постановою місцевого суду від 11.11.2005 р. за скаргою К. відмовлено в порушенні кримінальної справи за ч. 1 ст. 125 КК щодо У. на підставі ст. 1 п. “г” Закону України “Про амністію” від 31 травня 2005 р. Ухвалою апеляційного суду від 24.01.2006 р. постанову суду залишено без зміни. В касаційній скарзі У. просить постановлені щодо нього судові рішення скасувати, посилаючись на те, що з рішеннями застосування до нього акту амністії він не згоден. Верховний Суд України, відмовляючи У., відзначив, що відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 6 КПК кримінальну справу не може бути порушено, а порушена справа підлягає закриттю внаслідок акту амністії, якщо він усуває застосування покарання за вчинене діяння. Як установлено у справі У. вчинив дії, за які Закон України “Про амністію” від 31 травня 2005 р. усуває застосування покарання. Обвинувачувався він у злочині, який є невеликої тяжкості, на момент вчинення якого У, виповнилося 55 років, а тому він підпадає під дію п. «г» ст. 1, п. «г» ст. 12 вказаного Закону. З матеріалів справи вбачається, що У. було роз’яснено його права і наслідки застосування до нього амністії. Сам У. не заперечував проти застосування щодо нього акту амністії, про що свідчить його власноручна заява [84] www.nau.kieu.ua № 5-2031км07, 03.05.2007, Ухвала, Верховний Суд України. .

На наш погляд, такі судові рішення, викликають сумніви. По перше, на стадії порушення кримінальної справи У. не міг обвинувачуватися у злочині, оскільки згідно зі ст. 131 КПК притягнення як обвинуваченого можливо лише тоді, коли є досить доказів, які вказують на вчинення злочину певною особою і слідчим виноситься мотивована постанова про притягнення цієї особи як обвинуваченого. По друге, згідно з вимогами 9 Закону України “Про амністію” від 31 травня 2005 р. застосування амністії допускається тільки у тому разі, якщо обвинувачений, підсудний або засуджений не заперечують проти цього. У., проти якого порушувалася справа, не відноситься ні до одної вищевказаної особи.

В зв’язку з цим, з нашої точки зору, є сумнівними також сучасні рекомендації у деяких коментарях до КК або КПК, а також в підручниках про те, що:

- “якщо кримінальну справу порушено всупереч акту амністії, що звільняє обвинуваченого від кримінальній відповідальності, обвинувальний вирок, хоча б із звільненням засудженого від покарання, підлягає скасуванню із закриттям провадження у справі” [85] Науково-практичний коментар Кримінального кодексу України. – 4-те вид., перероб. та доповн. – К.: Юридична думка, 2007, с. 194. ;