В. Білоконев - Застосування амністії в Україні (судова практика). Науково-методичний посібник

На жаль, ми повинні констатувати той факт, що в нині діючому КПК Україні відсутній реальний порядок звільнення особи від кримінальної відповідальності на підставі закону про амністію, оскільки в статтях 7, 7-1, 7-2, 8, 9, 10, 11-1 КПК розглядається порядок звільнення від кримінальної відповідальності зовсім на інших підставах, а в статтях 248, 282, 376, 400-1 та п. 2 ч. 1 ст. 400-4 КПК розглядаються загальні питання закриття справ на різних стадіях кримінального процесу. Крім того, звертаємо увагу на те, що на стадії попереднього розгляду справи (248 КПК), на стадії розгляду справи за апеляцією (ст. 376 КПК), на стадії касаційного провадження (ст. 400-1 КПК) та стадії перегляду судових рішень в порядку виключного провадження (п. 2 ч. 1 ст. 400-4 КПК) закриття справи на підставі п. 4 ч. 1 ст. 6 КПК передбачено, а на стадії судового розгляду, згідно із ст. 282 КПК, закриття справ на цій підставі, не передбачено.

Тому ми повністю згодні з С.М. Школою в тій частині, що давно було доцільно включити до кримінально-процесуального кодексу України ст. 7-4 КПК, в якій би відзначався порядок звільнення осіб від кримінальної відповідальності на підставі закону України про амністію [74] Школа С.М. Кримінально-правові проблеми застосування амністії та здійснення помилування в Україні. – Дис. на здобуття наукового ступеня канд. юрид. наук. – К., 2004, с. 93; Школа С.М. Кримінально-правові проблеми застосування амністії та здійснення помилування в Україні. – Автореф. дис. канд. юрид. наук: 12.00.08. – К., 2004, с. 11. .

Таким чином, ми можемо стверджувати про те, що нині діючий КК та КПК України не регулюють в повному обсязі, як підстави та передумови звільнення осіб від кримінальної відповідальності, так і порядок звільнення цих осіб від кримінальної відповідальності на підставі Законів України про амністію.

Зважаючи на вищевказане, ми вважаємо, що проблема звільнення осіб від кримінальної відповідальності на підставі закону про амністію має системний характер і полягає в тому, що:

1) Підстави та умови звільнення осіб від кримінальної відповідальності на підставі закону про амністію та підстави та умови звільнення від кримінальної відповідальності в інших випадках, передбаченими статтями 45, 46, 47, 48, 49, 97 ч. 1, 106, 111 ч. 2, 114 ч.2, 175 ч. 3, 212 ч. 4, 255 ч. 2, 258 ч. 5, 260 ч. 6, 263 ч. 3, 289 ч. 4, 307 ч. 4, 309 ч. 4, 311 ч. 4, 369 ч. 3 та 401 ч. 4 КК принципово відрізняються один від одного. Так, якщо в останніх випадках підставами такого звільнення можуть бути або певна поведінка особи після вчинення злочину, яку держава заохочує (дійове каяття, примирення з потерпілим, припинення злочинної діяльності та добровільне повідомлення про вчинене тощо....), або настання певної події (наприклад, зміна обстановки, закінчення строків давності) (п. 2 постанови Пленуму Верховного Суду України від 23 грудня 2005 р. № 12 “Про практику застосування судами України законодавства про звільнення особи від кримінальної відповідальності”) [75] Постанова Пленуму Верховного Суду України від 23.12.2005 р. № 12 “Про практику застосування судами законодавства про звільнення особи від кримінальної відповідальності”, с. 13. , то основною підставою звільнення особи від кримінальної відповідальності на підставі Закону України про амністію – є постановляння індивідуального акту амністії.

Якщо передумовами звільнення особи від кримінальної відповідальності на підставі закону про амністію є як приналежність злочину до певної категорії злочинів, так і особи – до певної групи осіб, то умовою звільнення від кримінальної відповідальності в останніх випадках може бути вчинення тільки злочину певної категорії. Наприклад, вчинення вперше злочину невеликої тяжкості та необережних злочинів середньої тяжкості (ст. ст. 45, 46 КК), вчинення вперше злочину невеликої тяжкості та середньої тяжкості (ст. ст. 47, 48 КК);

2) Якщо порядок звільнення осіб від кримінальної відповідальності в останніх випадках детально регламентовано в КК (ст. ст. 45, 46, 47, 48, 49) та в КПК (ст. ст. 7, 7-1, 7-2, 8, 9, 10, 11-1 КПК), то порядок звільнення осіб від кримінальної відповідальності на підставі закону про амністію, більш детально регламентований не в КК чи в КПК, а в індивідуально прийнятому акті про амністію. У зв’язку з цим ми не можемо повністю погодитися з п. 13 постанови Пленуму Верховного Суду України від 23 грудня 2005 р. № 12 “Про практику застосування судами України законодавства про звільнення особи від кримінальної відповідальності” в тій частині, в якій вказано, що згідно з ч. 2 ст. 44 КК вирішення питання про закриття кримінальної справи у зв’язку зі звільненням особи від кримінальної відповідальності (в тому числі і на підставі закону про амністію – В.Б.) покладено виключно на суди, які повинні діяти в порядку, встановленому кримінально-процесуальним законодавством [76] Там же, с. 16. . Крім того, в ч. 2 ст. 44 КК вказано про те, що порядок звільнення від кримінальної відповідальності встановлюється законом. На наш погляд це означає, що порядок звільнення від кримінальної відповідальності на підставі закону про амністію встановлюється не тільки КПК, а і Законами України “Про амністію”.