В. Білоконев - Застосування амністії в Україні (судова практика). Науково-методичний посібник

Приклад :Вироком районного суду від 21.06.2004 р. Д. було засуджено за ч. 1 ст. 175 КК до штрафу у розмірі 3400 грн. Постановою того ж суду від 15.08.2005 р. Д. був звільнений від покарання за цим вироком на підставі п. «а» ст. 3 Закону України “Про амністію” від 31 травня 2005 р. У касаційному поданні прокурор порушив питання про скасування постанови про звільнення Д. від покарання на підставі акту амністії. Верховний Суд України скасував постанову суду і відзначив, що відповідно до п. «а» ст. 3 цього Закону від покарання звільняються особи, які засуджені до позбавлення волі на певний строк та від інших покарань, не пов’язаних з позбавленням волі, але звільнення від покарання у виді штрафу Закон України “Про амністію” від 31 травня 2005 р. не передбачав, тобто це покарання повинно виконуватися. Оскільки Д. визначено покарання у виді штрафу, який повинен сплачуватися засудженим, тому суд безпідставно взяв до уваги сплату більшої частини штрафу як відбуття більшої половини призначеного основного покарання та неправильно звільнив засудженого від покарання у виді штрафу, призначеного йому вироком [68] www.nau.kieu.ua № 5-3781км07, 15.11.2007, Ухвала, Верховний Суд України. .

Аналіз Закону України “Про амністію” від 12 грудня 2008 р., Закону України “Про амністію” від 19 квітня 2007 р., Закону України “Про амністію” від 31 травня 2005 р. та Закону України “Про амністію” від 11 липня 2003 р. свідчить про те, що не має жодної групи осіб до яких може бути застосована амністія, незалежно від того, відбували чи не відбували вони основне покарання. Так наприклад, звільненню від покарання підлягають особи, зазначені у статті 1 цих Законів, а також жінки, засуджені за умисні злочини, за які законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк не більше десяти років, якщо вони на день набрання чинності цим Законами відбули не менше половини призначеного строку основного покарання.

Особам, які відбули не менше третини призначеного основного строку покарання у виді позбавлення волі чи обмеження волі може бути скорочено на третину невідбута частина покарання, якщо вони були засуджені за злочини, вчинені з необережності, які вчинені вперше (п. “в” ст. 5 Закону України “Про амністію” від 19 квітня 2007 р.).

З даних правил є тільки три виключення в цих законів:

- звільнення від покарання осіб, зазначених у статті 1 цих Законів, засуджених за умисні злочини, за які законом передбачено покарання менш суворе, ніж позбавлення волі на строк не більше п’яти років, та за злочини, вчинені з необережності, за які законом передбачено покарання менш суворе, ніж позбавлення волі на строк не більше десяти років;

- звільнення від покарання військовослужбовців, які тримаються в дисциплінарному батальйонові, засуджених за злочини невеликої та середньої тяжкості;

- скорочення невідбутої частини покарання всім засудженим, які не підлягають звільненню від покарання по іншим підставам і які відбувають покарання у виді обмеження волі.

Крім цього необхідно визначити, що в законопроекті підготовленому Верховним Судом України, з метою реального забезпечення відшкодування потерпілому шкоди, що була заподіяна вчиненим злочином, пропонується визначити таке відшкодування однією з передумов, за яких може бути застосовано звільнення від кримінальної відповідальності [69] Насадюк О. Обхідний маневр від ВСУ // Судовий випуск. Юридична практика. – 2008. – 27 травня. – С. 5. .

Таким чином, для наявності передумови звільнення особи від кримінальної відповідальності чи покарання необхідно, щоб:

1) ця особа вчинила злочин (злочини), який віднесений законом про амністію до певної категорії злочинів, що підпадають під акт амністії;

2) ця особа належала до тієї групи осіб, зазначених у законі про амністію і на які цей закон поширює свої дії;

3) ця особа дала згоду на застосування щодо нього акту амністії;

4) ця особа, як правило, відбула певний строк основного покарання, встановлений законом про амністію (тільки при звільненні особи від покарання).

Тільки наявність сукупності всіх підстав та умов обумовлює право особи бути звільненим від кримінальної відповідальності чи покарання на підставі закону про амністію.

Відповідно до п. 1 постанови Пленуму Верховного Суду України від 23 грудня 2005 р. № 12 “Про практику застосування судами України законодавства про звільнення особи від кримінальної відповідальності” ....звільнення від кримінальної відповідальності – це відмова держави від застосування щодо особи, котра вчинила злочин, установлених законом обмежень певних прав і свобод шляхом закриття кримінальної справи, яке здійснює суд у випадках передбачених Кримінальним кодексом України, у порядку, встановленому Кримінально-процесуальним кодексом України.