В. Білоконев - Застосування амністії в Україні (судова практика). Науково-методичний посібник

В)Третьою передумовою звільнення осіб від кримінальної відповідальності чи покарання на підставі законів про амністію є згода останніх на застосування до них амністії.

Згідно з ст. 9 Закону України “Про амністію” від 12 грудня 2008 р., Закону України “Про амністію” від 19 квітня 2007 р., Закону України “Про амністію” від 31 травня 2005 р. та Закону України “Про амністію” від 11 липня 2003 р. застосування амністії не допускається, якщо обвинувачений, підсудний або засуджений заперечує проти цього.

Приклад перший:Вироком місцевого суду від 23.07.2007 р. Р. був засуджений за ст. 229 ч. 1 КК к 1 року виправних робіт. На підставі п. “б” ст. 1 Закону України “Про амністію” від 19 квітня 2007 р. Р. від призначеного покарання був звільнений. Апеляційний суд, розглядаючи апеляцію Р. частково її задовольнив, змінив вирок суду, виключивши з нього застосування амністії до останнього, оскільки Р., як при розгляді кримінальної справи в суді першої інстанції, так і при розгляді його апеляції в суді другої інстанції, категорично був проти, щоб до нього була застосована амністія [58] Архів Жовтневого районного суду м. Запоріжжя. – 2007. – справа № 137. .

Приклад другий:Вироком районного суду від 7.10.2004 р. Н. був засудженим за ст. 356 КК до штрафу в розмірі 510 грн. Апеляційний суд ухвалою від 18.02.2005 р. вирок змінив звільнив Н. від покарання на підставі п. “б” ст. 1 Закону України “Про амністію” від 11 липня 2003 р. Верховний Суд України скасував ухвалу апеляційного суду та відзначив, що ч. 1 ст. 10 цього Закону передбачено, що застосування амністії не допускається, якщо засуджений проти цього заперечує. У матеріалах справи немає письмової заяви Н. і не зафіксовано його усного звернення до суду для вирішення питання про застосування амністії. В апеляціях сам засуджений та його захисник порушували питання про скасування вироку через відсутність складу злочину [59] Рішення Верховного Суду України. – 2007. – № 1. – С. 109 – 110. .

Приклад третій:Вироком районного суду від 22.02.2006 р. А. та Б. були засудженні за ст. 356 КК кожен до штрафу в розмірі 510 грн. Апеляційний суд ухвалою від 26.04.2006 р. вирок залишено без змін. В касаційній скарзі засуджені А. та Б. звертають увагу на безпідставне незастосування до них амністії. Верховний Суд України відзначив, що доводи скарги засуджених про незаконне незастосування до них акту амністії, вони є безпідставними, оскільки Законом України “Про амністію” від 31 травня 2005 р. передбачено обов’язкову згоду засудженого щодо застосування до нього амністії, у даному ж разі такої згоди А. та Б. у судовому засіданні не давали, і в матеріалах справи відсутні їхні письмові заяви про це [60] www.nau.kieu.ua № 5-6786км06, 28.12.2006, Ухвала, Верховний Суд України. .

Однак заради об’єктивності, слід визнати, що є і інша судова практика Верховного Суду України по цьому питанню.

Приклад перший:Вироком районного суду від 20.04.2006 р. А. був виправданий за ст. ст. 122 ч. 1, 358 ч. 3 КК. Апеляційний суд вироком від 31.07.2006 р. вирок суду в частині виправдання А. по ст. 122 ч. 1 КК скасував, признав його винним у вчиненні названого злочину і призначив А. покарання у виді позбавлення волі на 1 рік. На підставі п. “б” ст. 1 Закону України “Про амністію” від 31 травня 2005 р. звільнив того від покарання. В касаційній скарзі засуджений вважає, що апеляційний суд безпідставно застосував щодо нього амністію, оскільки він проти цього заперечував. Верховний Суд України вирок апеляційного суду залишив без змін та відзначив, що його заперечення проти застосування щодо нього амністії не може слугувати підставою для скасування вироку, оскільки згідно з ч. ч. 2, 3 ст. 6 КПК закриття справи на підставах, зазначених у п. 4 названої норми (внаслідок акту амністії) неможливо, коли обвинувачений проти цього заперечує. В цьому разі провадження в справі продовжується в звичайному порядку і, якщо суд постановить обвинувальний вирок, то звільняє засудженого від покарання [61] www.nau.kieu.ua № 5-5421к06, 7.12.2006, Ухвала, Верховний Суд України. .

Приклад другий:Вироком районного суду від 18.10.2005 р. Р. була засуджена за ст. 367 ч. 2 КК на 2 роки позбавлення волі і на підставі п. п. «б», «г» ст. 1 Закону України “Про амністію” від 31 травня 2005 р. звільнив її від відбування покарання. У касаційному подані прокурор ставить питання про скасування судового рішення, оскільки суд необґрунтовано застосував щодо Р. амністію. Верховний Суд України у задоволенні подання відмовив і вказав, що заперечення Р. в застосуванні щодо до неї амністії було пов’язано з її позицією, оскільки вона вважала себе невинуватою, і суд, довівши її винуватість, застосував щодо неї амністію і обґрунтовано звільнив від відбування покарання, чого вона в апеляції не оскаржила [62] www.nau.kieu.ua № 5-4915к06, 31.10.2006, Ухвала, Верховний Суд України. .