В. Білоконев - Застосування амністії в Україні (судова практика). Науково-методичний посібник

Закриття кримінальної справи зі звільненням від кримінальної відповідальності можливе лише в разі вчинення особою суспільно небезпечного діяння, яке містить склад злочину, передбаченого КК, та за наявності визначених у законі правових підстав, вичерпний перелік яких наведено у ч. 1 ст. 44 КК, а саме у випадках, передбачених цим Кодексом, а також на підставі закону України про амністію...

Звільнення особи від кримінальної відповідальності у випадках, передбачених КК, здійснює виключно суд у порядку встановленому статтями 6, 7, 7-1, 7-2, 8, 9, 10, 11-1 КПК, під час попереднього та судового розгляду справи, апеляційного, касаційного і виключного провадження відповідно до статей 248, 282, 376, 400-1 та п. 2 ч. 1 ст. 400-4 КПК [70] Постанова Пленуму Верховного Суду України від 23.12.2005 р. № 12 “Про практику застосування судами законодавства про звільнення особи від кримінальної відповідальності // Вісник Верховного Суду України. – 2006. – № 2. – С. 13. .

Слід відверто признати, що в діючому кримінально-процесуальному законодавстві України відсутній порядок звільнення особи від кримінальної відповідальності на підставі актів амністії, а також те, що Закони України “Про амністію”, в тому числі і Закон України “Про застосування амністії в Україні”, Кримінальний та Кримінально-процесуальний Кодекси по цьому питанню існують ізольовано один від одного, хоча, як відзначав В.О. Навроцький, кримінально-процесуальний закон повинен виходити з кримінального, і, навпаки, кримінальний закон має враховувати процесуальний порядок його застосування [71] Навроцький В.О. Про співвідношення положень кримінального та кримінально-процесуального законодавства, які регламентують підстави та порядок звільнення від кримінальної відповідальності // Альманах кримінального права: збірник статей. Вип. 1 – К. : Правова єдність, 2009. – С. 391. . При цьому останній підкреслює, що “яскравим прикладом того, коли необхідність взаємної “ув’язки” галузей законодавства кримінально-правового циклу ігнорується, є окремі випадки звільнення від кримінальної відповідальності [72] Там же, с. 392. .

Аналіз ст. ст. 6, 7, 7-1, 7-2, 8, 9, 10, 11-1 КПК, які регулюють порядок звільнення осіб від кримінальної відповідальності, свідчить про те, що тільки ст. 6 КПК регулює деякі питання застосування амністії до осіб. Так, згідно з п. 4 ч. 1 ст. 6 КПК, кримінальну справу не може бути порушено, а порушена справа підлягає закриттю внаслідок акту амністії, якщо він усуває застосування покарання за вчинене діяння. Крім того, якщо обставини, зазначені в п. 4 ч. 1 ст. 6 КПК, виявляться в стадії судового розгляду, суд доводить розгляд справи до кінця і постановляє обвинувальний вирок із звільненням засудженого від покарання (ч. 2 ст. 6 КПК). Якщо обвинувачений заперечує проти закриття справи на підставі закону про амністію то, згідно із ч. 4 ст. 6 КПК закриття справи не допускається. В цьому разі проводження у справі продовжується в звичайному порядку.

Між тим, зміст ст. 6 КПК відносно застосуванню амністії до осіб, ставить більше запитань, чим дає відповідей про порядок звільнення осіб від кримінальної відповідальності на підставі закону про амністію.

Із змісту ч. ч. 2-3 ст. 6 КПК виникають наступні питання:

1) На якій стадії кримінального процесу виникає можливість звільнення особи від кримінальної відповідальності на підставі закону про амністію, а на якій стадії вже неможливо звільнити особу від кримінальної відповідальності?

2) Чому неможливо звільнити особу від кримінальної відповідальності і закрити кримінальну справу, коли обставини, зазначені в п. 4 ч. 1 ст. 6 КПК, будуть виявлені в стадії судового розгляду і чому можливо, наприклад, закрити кримінальну справу по цим підставам при попередньому розгляду справи?

3) Чому закриття справи на підставах, зазначених у п. 4 ч. 1 ст. 6 КПК, не допускається, якщо тільки обвинувачений проти цього заперечує? А якщо проти цього заперечує підсудний, чи можливо тоді закрити кримінальну справу на цих підставах?

4) Яким чином порядок закриття кримінальної справи із звільненням особи від кримінальної відповідальності відрізняється від порядку звільнення особи від покарання на цих підставах з постановлянням обвинувального вироку?

Тому не випадково, не дивлячись на прийняття постанови Пленуму Верховного Суду України від 23 грудня 2005 р. № 12 “Про практику застосування судами України законодавства про звільнення особи від кримінальної відповідальності” кількість судових помилок помітно не зменшилась при застосуванні судами Закону України “Про амністію” від 19 квітня 2007 р., а перший заступник голови Верховного Суду України в черговий раз направив рекомендаційний лист в місцеві суди “Щодо порядку застосування Закону України від 19 квітня 2007 р. “Про амністію” [73] Рекомендаційний лист першого заступника голови Верховного Суду України “Щодо застосування Закону України від 19 квітня 2007 року “Про амністію” від 04.07.2007 р. № 1-5/1594. .