В. Білоконев - Застосування амністії в Україні (судова практика). Науково-методичний посібник

Аналіз ст. 6 цих Законів, п. «б» ст. 8 Закону України “Про амністію” від 12 грудня 2008 р. дозволяє зробити висновок про те, що звільнення осіб від кримінальної відповідальності може здійснюватися судом на трьох стадіях:

- кримінальні справи стосовно яких перебувають у провадженні органів дізнання чи досудового слідства;

- кримінальні справи стосовно яких перебувають у провадженні суду, але не розглянуті судами;

- кримінальні справи стосовно яких перебувають у провадженні суду, розглянуті судами, але вироки яких не набрали законної сили;

Розглянемо детально порядок звільнення осіб від кримінальної відповідальності на кожній стадії.

Як ми раніше відзначали, що нині діючий КПК не регламентує порядок звільнення судом осіб від кримінальної відповідальності на підставі закону про амністію, коли кримінальні справи стосовно яких перебувають у провадженні органів дізнання або досудового слідства.

Виникає перше питання, на якій стадії процесу можливо ініціювати питання про застосування амністії до осіб, кримінальні справи стосовно яких перебувають у провадженні органів дізнання або досудового слідства?

Відповідно до рішення Конституційного Суду України у справі за конституційним поданням Міністерства внутрішніх справ України щодо офіційного тлумачення положень ч. 3 ст. 80 Конституції України від 27.10.1997 р. притягнення до кримінальної відповідальності починається з моменту пред’явлення особі обвинувачення у вчиненні злочину [78] Рішення Конституційного Суду України від 27 жовтня 1999 року // Вісник Конституційного Суду України. – 1999. – № 5. – С. 7-13. .

Таким чином, право на звільнення особи від кримінальної відповідальності на підставі закону про амністію виникає з моменту винесення постанови про притягнення цієї особи як обвинуваченого (ст. 131 КПК). Цей висновок підтверджує і ч. 1 ст. 9 Закону України “Про амністію” від 12 грудня 2008 р., де вказано, що застосування амністії не допускається, якщо обвинувачений, підсудний або засуджений заперечує проти цього. Зміст ч. 1 ст. 9 цього Закону свідчить про те, що цей акт амністії не можна застосувати стосовно підозрюваних, а також відносно осіб, проти яких лише порушена кримінальна справа.

Між тим, згідно з п. 4 ч. 1 ст. 6 КПК кримінальну справу не може бути порушено, а порушена справа підлягає закриттю внаслідок акту амністії, якщо він усуває застосування покарання за вчинене діяння. Верховний Суд України неодноразово скасовував вироки судів щодо осіб, звільнених від покарання на підставі акта про амністію, оскільки згідно з вимогами п. 4 ч. 1 ст. 6 КПК кримінальну справу не може бути порушено, а порушена підлягає закриттю внаслідок акта амністії, якщо він усуває застосування покарання за вчинене діяння [79] Практика судів України в кримінальних справах // Бюлетень законодавства і юридичної практики України. – 1993. – № 4. – С. 258-259; 266-267. .

Виникає нове запитання, чи можливе застосування акту амністії до осіб на стадії порушення кримінальної справи?

На нашу думку, не дивлячись на колізію між нині діючим КПК та законами про амністію, в теперішній час застосування закону про амністію на стадії порушення кримінальної справи – не можливо. При цьому ми виходимо з наступного, що після прийняття Закону України “Про застосування амністії в Україні”, а також прийнятих після нього Законів України “Про амністію”, п. 4 ч. 1 ст. 6 КПК фактично перестав діяти, як стосовно осіб відносно яких були порушені кримінальні справи, так і стосовно підозрюваних.

По перше, в цих випадках відсутня така обов’язкова передумова застосування закону про амністію, як наявність певної категорії осіб, які мають право давати згоду на застосування щодо них амністії.

По друге, згідно з вимогами ст. 8 Закону України “Про амністію” від 12 грудня 2008 р. та інших Законів про амністію, застосування амністії покладено тільки на суд. У зв’язку з цим виникає питання, на якій правовій підставі останній буде вирішувати питання про відмову в порушенні кримінальної справи за матеріалами органів дізнання чи досудового слідства, якщо згідно вимог діючого КПК суд не має права порушувати кримінальну справу (відмовляти в порушені кримінальної справи) за виключенням кримінальних справ приватного провадження (ст. 27 КПК)? Відповідь на це запитання відсутня, оскільки “вирішення питань про відмову в порушенні кримінальної справи за матеріалами органів дізнання чи досудового слідства законами про амністію, не передбачено” [80] Рекомендаційний лист першого заступника голови Верховного Суду України “Щодо застосування Закону України від 19 квітня 2007 року “Про амністію” від 04.07.2007 р. № 1-5/1594. . Крім того, Судова палата в кримінальних справах Верховного Суду України, відповідаючи на запитання, чи повинен суд розглядати подання органу дізнання чи досудового слідства про застосування Закону України “Про амністію” від 31 травня 2005 р. по матеріалам щодо осіб, які перебувають у провадженні цих органів, у випадках якщо кримінальна справа щодо таких осіб не порушувалася, відповів, що виходячи з того, що ч. 2 ст. 8 і ч. 1 ст. 9 цього Закону вказують на права обвинуваченого, підсудного чи засудженогоініціювати застосування амністії або заперечувати проти цього і не згадують відповідних прав підозрюваного. Закон передбачає застосування амністії лише до обвинуваченого, підсудного або засудженого. За своєю правовою природою звільнення від кримінальної відповідальності можливе лише за умови, що особі пред’явлено обвинувачення [81] Відповіді Судової палати в кримінальних справах Верховного Суду України на окремі питання, які виникають у судовій практиці, щодо особливостей застосування Закону України “Про амністію” від 31 травня 2005 року // лист голови апеляційного суду Запорізької області № 8к/44 від 25.07.2005 р. .