Відомості Верховної Ради України. — 2008. — № 24. — Ст. 236.
Капліна О.В. Проблеми реабілітації у кримінальному процесі України. Автореф. дис… канд. юрид. наук. — Х.: 1998. — С. 3.
Голіна В.В. Судимість: Монографія. — Харків: “Харків юридичний”, 2006. — С. 186.
Реабілітація репресованих: Законодавство та судова практика / За ред. В.Т. Маляренко. — К.: Юрінком, 1997. — С. 410–411.
Голіна В.В. Судимість: Монографія. — Харків: “Харків юридичний”, 2006. — С. 24.
Однак, в теорії кримінального права існує і інша точка зору проте, що до рецидиву злочинів необхідно віднести і вчинення необережних злочинів. Так, А.Ф. Зелинський відзначав, що не можна погодитись с точкою зору проте, що рецидив можуть утворювати тільки умисні злочини. Необережність — одна із двох форм вини, і в багатьох випадках вона виражається в свідомому не додержанні правил безпеки (Див.: Зелинский А.Ф. Рецидив преступлений (Структура, связи, прогнозирование), — Харьков: Вища школа. Изд-во при Харьк. Ун-те, 1980. — С. 9).
www. nau. kieu. ua № 5-5962км06, 09.11.2006, Ухвала, Верховний Суд України.
Ці питання більш детально будуть розглянуті нами у розділу 2 цього посібника.
www. nau. kieu. ua № 5-2456к08, 10.07.2008, Ухвала, Верховний Суд України.
www. nau. kieu. ua № 5-3699км09, 26.11.2009, Ухвала, Верховний Суд України.
Судова практика Верховного Суду України у кримінальних справах. — К.: Концерн “Ін Юре”, 2007. — С. 118 — 120.
www. nau. kieu. ua № 5-3392км08, 14.10.2008, Ухвала, Верховний Суд України.
www. nau. kieu. ua № 5-3806км07, 14.02.2008, Ухвала, Верховний Суд України.
Постанови Пленуму Верховного Суду України в кримінальних справах // Бюлетень законодавства і юридичної практики України. — 2004. — № 12. — С. 266.
Слід відзначити, що в КК 1960 року рецидив злочину ураховувався при призначенні покарання, наприклад, за вчинення крадіжки особливо небезпечним рецидивістом передбачалась кримінальна відповідальність не по ч. 1 ст. 81 КК 1960 р., а по ч. 4 ст. 81 КК 1960 р.
Постанова Пленуму Верховного Суду України № 7 від 4 червня 2010 р. «Про практику застосування судами кримінального законодавства про повторність, сукупність і рецидив злочинів та їх правові наслідки» // Вісник Верховного Суду України. — 2010. — № 7. — С. 10.
Як правильно відзначала О.І. Зінченко, «саме цим відрізняються приписи п. 1 ч. 1 ст. 67 КК 2001 р. від положень п. 1 ст. 41 КК 1960 р., у якому обставиною, що обтяжувала відповідальність визнавалося вчинення злочину особою, яка раніше вчинила будь-який злочин. Таким чином, за КК 1960 р. для наявності повторності не мало значення, чи був знову вчинений злочин тотожним, однорідним або, навіть, різнорідним. Тому цілком слушно зазначав тоді М.І. Бажанов, що «для наявності такої повторності не треба тотожності, однаковості злочинів, що в неї входять. Не треба і того, щоб злочини, які входять в повторність, були однорідними. Досить вчинення будь-яких злочинів, щоб констатувати таку повторність» (Бажанов М.І. Повторність злочинів як множинність злочинів /Конспект лекції/. — Х.: УЮА, 1993. — С. 9)» (Див.: Зінченко І.О., Тютюгін В.І. Множинність злочинів: поняття, види, призначення покарання: Монографія / За заг. ред. проф. Тютюгіна В.І. — Харків: “Фінн”, 2008. — С. 163).
Тютюгін В.І. Кримінальний кодекс України: Науково-практичний коментар за заг. ред. В.В. Сташиса, В.Я. Тація. — К.: Концерн «Видавничий Дім «Ін Юре», 2004. — С. 234.
В.І. Тютюгін (Див.: Кримінальний кодекс України: Науково-практичний коментар за заг. ред. В.В. Сташиса, В.Я. Тація. — К.: Концерн «Видавничий Дім «Ін Юре», 2004. — С. 234).
Архів Гуляйпольского райсуду Запорізької області. — 2006. — крим. справа № 1- 37.
Судова практика з питань кваліфікації повторності та сукупності злочинів (статті 32, 33, 35 Кримінального кодексу України) // Вісник Верховного Суду України. — 2009. — № 3. — С. 30.
www. nau. kieu. ua № 5-2302к08, 03.07.2008, Ухвала, Верховний Суд України.
www. nau. kieu. ua № 5-2967км08, 13.11.2008, Ухвала, Верховний Суд України.
Кримінальне судочинство. Судова практика у кримінальних справах. — 2007. — № 3. — С. 20–23.
Архів Бердянського міськрайсуду Запорізької області. — 2006. — крим. справа № 1-148.
Читать дальше