В. Білоконев - Застосування законодавства про погашення і зняття судимості (судова практика)

Становський М.Н. Назначение наказания. — СПб.: Изд-во «Юридический центр Пресс», 1999. — С. 247.

www. nau. kieu. ua № 5-53п07, 24.10.2007, Ухвала, Верховний Суд України.

В.І. Тютюгін (Див.: Кримінальний кодекс України: Науково-практичний коментар за заг. ред. В.В. Сташиса, В.Я. Тація. — К.: Концерн «Видавничий Дім «Ін Юре», 2004. — С. 234).

Див.: «Вчинення злочину повторно та рецидив злочинів, зокрема є обставиною, що обтяжує покарання (п. 1 ч. 1 ст. 67 КК) з врахуванням обмежень, передбачених ч. 4 ст. 67 КК».

www. nau. kieu. ua № 5-4626к07, 06.12.2007, Ухвала, Верховний Суд України.

www. nau. kieu. ua № 5-4791км06, 21.09.2006, Ухвала, Верховний Суд України.

Карпец И.И. Индивидуализация наказания в советском уголовном праве. — М.: Юрид. лит., 1961. — С. 121.

Зелинский А.Ф. Рецидив преступлений (Структура, связи, прогнозирование). — Харьков: Вища школа, 1980. — С. 84–85

Кримінальний кодекс України: Науково-практичний коментар за заг. Ред… В.В. Сташиса, В.Я. Тація. — Вид. третє, переробл. та доповн. — Х.: ТОВ «Одіссей», 2006. — С. 230; Зінченко І.О., Тютюгін В.І. Множинність злочинів: поняття, види, призначення покарання: Монографія / За заг. ред. проф. Тютюгіна В.І. — Харків: “Фінн”, 2008. — С. 166.

www. nau. kieu. ua № 5-5719км06, 05.12.2006, Ухвала, Верховний Суд України.

www. nau. kieu. ua № 5-5480км06, 07.11.2006, Ухвала, Верховний Суд України.

www. nau. kieu. ua № 5-1449ск07, 17.05.2007, Ухвала, Верховний Суд України.

Вісник Верховного Суду України. — 2010. — № 1. — С. 26–27.

www. nau. kieu. ua № 5-1776к08, 15.05.2008, Ухвала, Верховний Суд України.

www. nau. kieu. ua № 5-4796км09, 12.01.2010, Ухвала, Верховний Суд України.

Вісник Верховного Суду України. — 2006. — № 6. — С. 29–30.

Архів Хортицького райсуду м. Запоріжжя. — 2009. — крим. справа № 1-149.

www. nau. kieu. ua № 5-3693км08, 09.10.2008, Ухвала, Верховний Суд України.

Науково-практичний коментар Кримінального кодексу України від 5 квітня 2001 р. / За ред. М.І. Мельника, М.І. Хавронюка. — К.: Каннон, 2001. — С. 207.

Бажанов М.И., Сташис В.В. Новое в уголовном законодательстве. — М.: Юрид. лит., 1970. — С. 66.

Голіна В.В. Судимість: Монографія. — Харків: “Харків юридичний”, 2006. — С. 75, 103.

Вісник Верховного Суду України. — 2006. — № 2. — С. 14.

Письменський Є.О. Інститут судимості в кримінальному праві України. — Дис. на здобуття наукового ступеня канд. юрид. наук. — Луганськ, 2008. — С. 84–86.

На наш погляд, саме відсутність такої кримінально-правової норми у Кримінальному кодексі України 1960 р., а також у Кримінальних кодексах інших радянських республік, дозволяло деяким вченим стверджувати про те, що погашені чи зняті судимості можуть бути враховані в «плані характеристики особистості винного». При цьому вони посилалися на практику Верховного Суду БРСР, де такі судимості розглядалися в якості негативних ознак його особистості, які свідчили про стійку антисоціальну орієнтацію особи. З їх точки зору, погашені або знятті судимості могли посилювати відповідальність винного як обставина, що негативно його характеризує і враховуватися на підставі ст. 36 КК БРСР (ст. 39 КК 1960 р. — В.Б.), а не п. 1 ст. 38 КК БРСР (п. 1 ст. 41 КК 1960 р. — В.Б.) (Див.: Горелик И.И., Тишкевич И.С. Вопросы уголовного права (Общей части) в практике Верховного Суда БССР. — Минск, 1973. — С. 183. Тому не випадково в п. 3 постанови Пленуму Верховного Суду СРСР № 3 від 29 червня 1979 р. «Про практику застосування судами загальних засад призначення покарання» зазначалося, що знята або погашена судимість підлягає врахуванню при призначенні покарання, тому що стосується характеристики особи винного, а не обтяжуючих обставин (Див. Сборник постановлений Пленумов Верховного Суда Российской Федерации (СССР, РСФСР) по уголовным делам. — М.: Проспект, 2000. — С. 31).

Науково-практичний коментар Кримінального кодексу України від 5 квітня 2001 року / За ред. М.І. Мельника, М.І. Хавронюка. — К.: Каннон, 2001. — С. 207.

Голіна В.В. Судимість: Монографія. — Харків: “Харків юридичний”, 2006. — С. 102.

Голіна В.В. Судимість: Монографія. — Харків: “Харків юридичний”, 2006. — С. 5.

Письменський Є.О. Інститут судимості в кримінальному праві України. — Дис. на здобуття наукового ступеня канд. юрид. наук. — Луганськ, 2008. — С. 84–86.