Святослав Караванський - До зір крізь терня, або хочу бути редактором

Коли йде мова про небажаність запозичень, то мається на увазі “велосипеди”, тобто форми, що заступають наявні у нас лексичні одиниці: спротив,коли є наша питома форма опір.Коли ж позичка з іншої мови не витискає наших форм, а розширює наші мовні можливості, то такі запозичення, як на мене, варто толерувати. У галицькому варіянті є запозичення з польської мови, які заступають наші питомі, але задовгі звороти. Вони дуже помічні при перекладах з російської мови. Так, російський текст находящиеся под угрозой исчезновения растения,найкраще віддати по-нашому загрожені зникнути рослини,уживши галицький полонізм загрожений,бо сказати або написати рослини, які перебувають під загрозою зникненнячи не вдвічі довше і складніше.

До згаданих доцільних запозичень належить і слово вар’ятство.Жоден РУС України не перекладає терміну тихое помешательство.Подають переклад слова помешательство,як божевілля,але це неадекватний переклад. Божевілля –це крайня форма психічного розладу, тоді як помешательство,а надто тихепотребує іншого терміну. Знайти його і справді нелегко, бо навіть по-англійськи слово помешательствоперекладають як madness(божевілля) і craze(манія, пункт звихнення). Тому не можна не взяти до уваги наявний у галицькому варіянті полонізм вар’ятство,з якого неважко утворити відповідника до тихого помешательства,а саме – тихе вар’ятство.Наперед згоден з тими, хто скаже, що це не найкраща розв’язка. Правда Ваша. А як? Тихе маніяцтво? Тиха психічна хвороба?Дайте кращу форму. І галичани і наддніпрянці будуть Вам вдячні.

Я вже казав, що галичани, завдяки кращим умовам, краще зберегли і розвинули нашу мовну спадщину. У словнику Б. Грінченка українське слово доткнути (діткнути)перекладено так: уязвить словом.Додам, що це слово може бути й перекладом російського слова огорчить (прикро вразити).Що це так, покаже наведена далі цитата. Але цих значень слова діткнутине фіксує жоден РУС, перекладаючи російські слова уязвитьі огорчить.Отже, слово діткнути узначенні дошкулити словомта прикро вразитивипало з активного лексикону України, бо слова незафіксовані уРУСах, як показала практика, мають нахил забуватися. Галицький же варіянт це слово зберіг і розвинув до значення прикро вразити:“Зі всіх втрат на світі ніщо не може так діткнути,як втрата дорогої особи” (Н. Кобринська).

Серед галичан можна почути таке: “Який Ви діткливий!”.Це треба розуміти так: “Як Вас легко вразити!”, або віддати калькою “Який Ви легко ранимий!”.Живий варіянт, безперечно, найудаліший.

Редактор від Бога знайде у деяких галицьких формах потрібні йому синонімічні варіації.

Хто з нас не знає, що місто Ленінград після розвалу СССР стало Петербургом? Назва з іменем “вождя” не витримала проби часу. Але не всі ми, а надто молоде покоління, знаємо, що в нашій мові існують “мовні Ленінгради”, які з розпадом імперії зла треба б давно переназвати. Що це за “мовні Ленінгради”? – спитаєте ви. Це слова, які в період “дружби народів” мовознавці-вислугачі за вказівкою згори включили до словесного запасу української мови, замінивши ними нашу споконвічну лексику. Наприклад, жертвоприношення, землеробство, мовленнєвий етикет, показання свідків, правляча верхівка, посяганняі десятки інших. До цих слів існують свої українські “Петербурги”, тобто корінні українські форми, що їх вилучено з ужитку поборниками “злиття мов”.

Розміри засмічення неукраїнською лексикою нашої мови ставлять під загрозу саме існування її як окремого лінгвістичного тіла, підживлюючи українофобську тезу про лексичну безпорадність нашої мови. Редакторам від українського Бога, свідомим лінгвоцидної практики минулого, треба без вагань заміняти “мовні Ленінгради” на українські “мовні Петербурга”.

Моя мати була родом з Чернігівщини. Будучи змушена силою обставин (в Одесі) вчити нас – своїх дітей – нерідної їй російської мови, вона завжди підкреслювала, що її рідна мова до 16 років життя була мова українська; і коли їй бракувало російських слів, вона не вагалася вживати українські. Серед цих слів я досить часто чув слово страхіття,прикладане до чудернацьки убраної людини або до фантастичного зображення на папері. Ніколи я не чув від неї слова чудовисько,яке культивували пророки “злиття мов”, і яке досі циркулює в мові українців. “Нормативні” РУСи УССР, перекладаючи російське слово чудовище,на перше місце ставили чудовисько,і лише на друге – страхіття.Цей мовний підлог повторюють і словники незалежної України. І це тоді, коли слова чудовиськоне вживає жоден класик. Тільки страхіття.Правда, Іван Франко вживає слово чудовище,але це – залишки язичія,вплив якого на мову Каменяра годі заперечити. 11-томний СУМ, пояснює слово страхіттятак: фантастична істота незвичайного страшного вигляду, страховище.Так само пояснено і чудовисько: жахлива фантастична істота; потворне страховище.Отже ці слова – синоніми. Тому, нерозумно робити з них два різних значенням слова, підсуваючи нам у формі чудовиськоще один “мовний Ленінград”.