Степан Наливайко - Таємниці розкриває санскрит

Залучення до розмови кельтських фактів тим правомірніше, що і індійці, і кельти, і слов'яни знають богиню Дану (у слов'ян Дана). Слов'янська Дана пов'язана з водою. А індійська Дану теж пов'язується з водною стихією. Вона асурка, як і Варуна, перш ніж досяг божественного статусу. Вона родоначальниця асурів (отже, й Варуни), які доводилися богам старшими братами. І саме в асурів верховним жерцем був Шукра. Дану — донька ведійського божества Дакші й мати асура Врітри, битва якого з Індрою складає космогонічну основу «Рігведи». Саме внаслідок цієї битви Індра вивільнив води, що їх доти стримував Врітра. Дехто з дослідників вважає, що чимало індійських міфів було створено на берегах Дніпра, насамперед міф про битву Індри з Врітрою, якого пов'язують із Дніпровими порогами. Врітра означає Загата, Перешкода . Тож міф про перемогу царя богів над сином асурки Дану, яка уособлює косний, хаотичний, невпорядкований світ, може мати просте пояснення. То міг бути напочатку місцевий міф, що пояснював походження Дніпрових порогів, колись надзвичайно відомих. З часом міф міг прибрати ширшого міфологічного змісту — дарування води посушливому краєві, позбуття від льодоставу, воскресіння природи тощо. Цілком імовірно, що такий міф виник на Дніпрі і біля його порогів. Недарма в Північному Причорномор'ї стільки річок перегукується назвами з індійською і кельтською Дану, слов'янською Даною: Дон, Донець, Дністер, Дунай, Дніпро. Не випадково в доскіфських курганах півдня України археологи знаходять відповідність світоглядним уявленням «Рігведи», а на срібній вазі з Чортомлика бачимо сцени індійського царського обряду ашвамедги, жертвоприносин коня, детально описаного в давньоіндійських міфах і джерелах.

Як свідчать індiйськi матеріали, <78> Варуна свого часу, особливо коли вважався царем асурів, був функціонально близьким Врітрі. Не випадково на початку Нового року Варуна стає супротивником Індри, протистоїть йому, тобто знову стає асуром — втіленням застиглої субстанції, ототожнюючи й замінюючи собою Врітру. Істотно, що боротьба Варуни й Індри, тобто асурів і девів-богів, розглядається як запорука рівноваги між силами хаосу й космосу. Без цього неможлива світова гармонія.

Виходячи з усіх цих фактів, логічно вважати, що матір'ю божества воїнів і державної влади Дажбога є Дана.

Тут варто згадати балтійського Вельняса, який, вважають учені, дав назву Вільнюсу. У балтійській міфологіі Велняс також пов'язується з хаосом, болотом і водночас мудрістю. Науковці одностайні в тому, що Велняс сходить до найдавнішнх уявлень про божество підземного світу. І в цьому він перегукується з тими всіма божествами, про яких вже мовилося. Крім того, Велняс пов'язується з владою (МНМ, І 228).

Що ж значить компонент Таг в імені скіфського і Даж в імені слов'янського богів?

Деякі вчені трактують Дажбог як Поганий Бог , маючи на увазі, що він асоціюється з мокрою, дощовою погодою — поганою погодою. Інші пояснюють його як Давець - бог , тобто бог, який приносить добробут, заможність. Ще інші вбачають риси Дажбога в хетто-хурритському богові Тешуба. Вів вважався богом бурі й грому, водної стихії і війни. Це може мати під собою грунт. В.Щербаков вважає, що глава і вчитель ІІІамбали Джапо — це Дажбо чи Дажбог ванів із Ванського царства, які колись пішли на схід сонця (Щербаков, 134). О.Потебня схильний був до того, що в імені Дажбог перший компонент походить від слова даг , яке могло значити день, світло, вогонь. Санскритський корінь дах саме і значить горіти, палати (СРС, 263). За таке тлумачення ратують індійські факти.

У «Рігведі» Варуна готує широку стежку для Сонця, причому Сонце — око цього божества. Варуна освітлює небо й землю, укріплює сонце, піднімає його на небо, вимірює землю сонцем. Памірське Ремузд якраз і значить Сонце . Воно похідне від слова Ахурамазда. Мазда — «мудрий», «божество». Ре дивовижно нагадує єгипетського бога сонця Ра.

Проте якщо виходити з того, що скіфське ім'я Тагимасад має написання і Тамимасад , можливе й інше тлумачення. Оскільки і Варуна, і Посейдон, і Дагда пов'язуються з первісними водами, хаосом, а хаос, як правило, асоціюється з темрявою, пітьмою, мороком, то не буде дивним, коли Тагимасад значитиме Темнобог, Чорнобог . Його знає слов'янська міфологія разом із Білобогом. Не виключено, що компонент Там містить у собі значення темний (санскритське тама, тамас — «морок», «пітьма»). <79> Таке тлумачення цілком відповідає поняттю хаосу як темної, косної субстанції, над якою колись владарювали індійський Варуна, грецький Посейдон, скіфський Тагимасад, слов'янський Дажбог.