Яніка Мерило - Я від Янiки

Можливо, це була генетична підсвідомість по лінії дідуся Аркадія або просто звідкись взявся інтерес, але я вирішила, що тільки зараз, після закінчення школи, є час вчитися того, що реально цікавить. Потім у житті доведеться вчитися того, що знадобиться, але не факт, що це буде цікавим. Не так багато хороших кар’єр побудовано на вищій освіті священника, але коли ще в житті буде можливість вчитися того, що цікаво?

Саме священниками були всі мої прадіди, починаючи з Варлаама Хутинського, що жив у XII столітті й був канонізований двісті років потому. Як дивно бачити свого далекого предка на іконах, знаючи, що рід триває, не перериваючись, і я народилася з прізвищем мого прадіда, зображеного на іконі. Якось дивно, але круто…

Я ніколи не хотіла стати священником, але мене цікавить і завжди цікавила психологія мас й архітектура церков. Як за допомогою релігії впливають на свідомість мас? Психологія управління масами, комунікація та відмінний маркетинг. GR-менеджмент (Government Relations) з самого початку не дуже вийшов, якщо можна трохи пожартувати. Однак потім ще й як налагодився!

Свою дипломну роботу я збиралася написати про «ринкову вартість бренду Ісуса», але очікувано, що до цього не дійшла, тому що через роботу в IT остаточно переїхала в Таллінн.

І я справді вважаю, що Біблію створювали круті маркетологи й копірайтери, якщо використовувати сучасну термінологію. До речі, без іронії і з глибокою повагою. Ну як можна було б краще сказати, ніж «на початку було Слово, і Слово було у Бога, і Слово було Бог»? Я до релігійності ставлюся зі щирою повагою, як до потреби або бажання вірити у щось. І нерідко теж ходжу до церкви поставити свічку. Просто. Мені подобалося б, якби було щось більше за життя і якесь умовне плече, на яке можна покласти голову. Навіть Ейнштейн, крутий прагматик, вірив в умовного бога, бажаючи, щоб хтось в так само умовному харчовому ланцюжку був вищим за нього. І щоб не просто розібрати все на біти, байти й молекули. Нехай щось залишиться. І щоб любов була не просто хімічною реакцією, а чимось набагато більшим.

Так і вийшло, що спочатку я вчилася зовсім не за профілем і тільки потім опанувала підприємництво та менеджмент, і врешті-решт закінчила у Великій Британії магістерську програму сталого менеджменту. Але це точно буде не все.

Через кілька років під час роботи в Olivetti я познайомилася з прекрасним фінським IT-шником Cамі, з яким ми згодом подружилися. І зрештою вирішили створити спільну IT-компанію для аутсорсингу.

Естонія в кінці 1990-х і на початку 2000-х була ще в стадії низьких зарплат. У цих умовах цілком логічно було продавати наші послуги Фінляндії. Зараз вже Естонія не така дешева, і через високі податки на зарплату (50 % +) IT-шники на руки отримують не набагато більше ніж в Україні, при цьому ціни на життя в Естонії вищі. Як жартував один український IT-шник, який переїхав до Естонії: «Це раніше я був багатий підприємець, тепер я простий IT-шник». Хоча, звичайно, за якістю життя, послуг і правосуддя Естонія вже – справжня Європа. Зараз IT-шники і в Естонії, і в Україні далеко не найбідніші, це точно.

Пізніше завдяки Самі ми почали продавати послуги Nokia Networks, і деякий час наші програмісти літали на гвинтокрилі на роботу в Гельсінкі. Не знаю, легенда це чи ні, але перельоти припинилися, коли один топовий керівник нібито пробурчав, що він довше дістається на роботу через затори в Гельсінкі, ніж естонські IT-шники летять з Таллінна. Був 2000 рік, і всі аналітики ще віщували, що IT-ринок буде рости майже вічно, хоча підприємства вже почали попереджати: «Ми не можемо виправдати очікування 1000-разового зростання прибутку».

У Фінляндії один відомий керівник IT-компанії навіть зателефонував у пориві люті одному аналітику й попередив не розхитувати очікування: «Якщо ви такі розумні, йдіть і керуйте самі, я ніколи не зможу забезпечити таке зростання, яке ви закладаєте в оцінку підприємства, а мені потім за нього відповідати».

Nokia з головним офісом у Фінляндії була значно жвавішою й сподівалася дуже скоро досягти 40 %-ої частки світового ринку в продажу мобільних телефонів, разом із тим створюючи через субпідряди ще кластер успішних IT-компаній. Такі були часи, і не так вже й давно.

До речі, історія створення та падіння, переродження і знову падіння Nokia мені здається відмінним прикладом для багатьох підручників у сфері менеджменту та маркетингу, гідним того, щоб на хвилинку на ньому зупинитися.