Яніка Мерило - Я від Янiки

Пузир dot.com лопнув у прямому значенні цього слова за один день, коли з сукупності обставин впав Nasdaq, й інвестори швидко почали розуміти, що за красивими обіцянками часто стоїть порожня каса. Венчурний капітал «пішов у засідку лікувати рани», а великі компанії про всяк випадок заморозили інвестиції в IT.

Спробуйте вести переговори про продаж IT-компанії в такий час. І це незважаючи на те, що в нас як в аутсорсерів, які продавали робочі години, був реальний оборот і абсолютно зрозуміла послуга.

Справа закінчилася тим, що купили не саму компанію: я перейшла до них працювати, отримала опції Arvopaperi, хороші умови й мій перший Jaguar S-type. Це була відповідь від керівника біржі на мою презентацію. Jaguar я чомусь назвала «сер Хамфрі», бо мене, напевне, надихнув головний герой «Касабланки» Рік Блейн у виконанні Хамфрі Богарта і сер Хамфрі в серіалі «Так, пане міністре». І досі в мене старий спортивний Jaguar. Просто не знаю машини кращої й «з душею». А опції під час продажу Arvopaperi потім конвертувалися в нормальний бонус.

У Фінляндії я, напевно, одразу виявилася «нестандартним явищем». Юна дівчина в правлінні солідної компанії у фінансовому секторі, ще й займається IT? Це як?

Фінляндія за своєю суттю й поза сферою IT досить консервативна: на все свій час, місце й порядок. Ти закінчуєш школу. Потім, якщо ти хлопчик, ідеш до армії, і якщо хочеш стати топовим керівником, краще і там не лінуватися, а далі – до військового училища, і добре було б стати, як мінімум, офіцером. Це і престижно, і показує працездатність та дисциплінованість. Потім ВНЗ і перше місце роботи. А потім крок за кроком кар’єрними сходами, і так років до 35 ти можеш завоювати собі місце під сонцем у середньому менеджменті. Середній вік керівників біржових компаній – 52 роки. Тих, хто молодший 40 років – всього до 10 %, і лише третина з них – жінки. Ось така статистика.

А тут приходить Яніка: «Добрий день». Точно всупереч будь-якій статистиці й поза правилами. Приблизно 22-річна дівчина, тоді ще блондинка, яка працює у сфері IT й фінансів і в топменеджменті.

І що відповісти, коли зараз у мене запитують: «Простіше ж бути дівчиною? Правда ж, простіше звертатися і спілкуватися? Так?» Ні! Звичайно, не простіше. Звичайно, дівчиною не простіше бути ні в бізнесі, ні в топменеджменті, ні в політиці, ні навіть в IТ. Хоча складно порівнювати, я хлопцем не була. Але, по-перше, імовірність, що ти проб’єшся в «топи», об’єктивно менша. Абсолютно нічого особистого, тільки статистика. По-друге, ніхто поки що не відміняв і реальну за статистикою різницю в зарплатах, і це не міф. Міфом швидше є те, що існує повна рівноправність. Права, можливо, і рівні, але умови різні.

Також «завдяки» забобонам, ти кожного разу повинна доводити більше ніж солідні, з правильною школою чоловіки. Ці криві погляди «що ти, дівчино, знаєш?». І навіть коли ти дісталася вершини, завжди знайдуться ті, хто залишиться при своїх глибоко шовіністичних переконаннях. Навіть зараз, коли я вже 25 років в IT і говорила загалом про український космос і про те, що «дозволили приватний космос», знайшовся 80-річний інженер «Південмашу», який не зміг не залишити під моїм дописом коментар, що «красивій дівчині краще в бутиках продавати, ніж про космос говорити». Я розумію, складно сприйняти, що я молода, та ще й дівчина, і говорю про космос, але я не уявляю, як хтось міг би застосувати такий тон щодо чоловіків. «Ти так добре виглядаєш, що тобі краще б до спортзалу ходити, ніж говорити про IT». Не зустрічали? Я теж жодного разу.

Можливо, мені й було б краще в бутиках і в спортзалі, але я вірила, і досі вірю, що працездатність – основна запорука успіху, і що я можу всього досягнути сама, власними силами, як моя мама. Нещодавно Ілон Маск розповів про запоруку своїх успіхів: «Коли інші працюють 8 годин на добу, а ти 14–16, ти просто робиш і встигаєш вдвічі більше, і це створює велику ймовірність успіху». До речі, це теж просто статистика.

У Гельсінкі я орендувала кімнату у свого друга IT-шника, який створив свій дотком і дуже навіть успішно продав його великому оператору. Принаймні, тоді ще так здавалося. Яакко чи Яска багато в чому був одним із символів успіху епохи доткомів у світі. Про нього і його брата писала британська газета «Financial Times» як про наймолодших IT-мільйонерів, які змінювали Ferrari на Lamborghini, щоб стати в чергу на Koenigsegg. І ще, як приклад часу, Яска потрапив на чергові шпальти «Financial Times» тому, що отримав найбільший у світі штраф: під час руху «занадто часто змінював смугу» – 44 000 євро. А потім побив власний рекорд штрафу за перевищення швидкості, отримавши новий – 77 000 євро. День народження Яска провів у Росії, літаючи на винищувачі МіГ.