Яніка Мерило - Я від Янiки

Я постійно порушувала правила харчового ланцюжка, надзвичайно багато працювала і набагато більше мусила доводити своє право взагалі існувати в цьому ланцюжку. Як я вдячна керівникам Arvopaperi, які вирішили, що я гідна цього, й захищали, коли я трішки по-хорошому бешкетувала. Завжди потрібні ті, які вірять, створюють і підтримують команду. Один у полі не воїн. У жодному полі, ніхто. До речі, ще краще сказав керівник Alibaba, один із найуспішніших керівників у світі, Джек Ма. «Я не знаю нічого про технології та маркетинг і юридичні питання, я тільки знаю про людей», – заявив він на виступі в Парижі. Ключ успіху – це команда, і твоя команда повинна бути щаслива. Я теж завжди в це вірила.

У 2012 році я стала ще й радницею Марка Міхкельсона – керівника парламентського комітету закордонних справ із питань Росії й України в Естонії – і багато років писала колонки в різні інвест-видання й портали Фінляндії та Естонії. А приблизно з 2005 року до 2007-го вже й сама видавала в Естонії свій журнал інвестицій «Profit». Але недовго – до того, як пішла працювати в інвест-фонд і продала журнал одному банку (не пам’ятаю, чи можна за договором називати його назву).

Так що із журналістикою й аналітикою пострадянських економік у мене давня любов, і досі мене дратує продажність, маніпуляції й неповага чи байдужість до фактів, які часто можна зустріти в нашому медіапросторі. Як мало залишилося Журналістів. І настільки важлива сила Слова.

Я була щаслива у Фінляндії. Любила свою роботу, й незрозуміло чому мене взяли у свою компанію Керкко і його дружина Херріет – вони, напевно, більше ніж на 30 років старші за мене. Сам Керкко поставляє рідкісні метали великим компаніям і є почесним послом Греції. Еліта старих грошей і «блакитної крові». Середовище, де негідно показувати своє багатство. Я бачила, що деякі навіть зрізали бирки на пальто, які залишали в загальних гардеробах. Можна купувати дороге, але в будь-якому випадку підкреслювати це – поганий смак. Чому вони взяли мене в компанію – я не знаю, але вдячна їм. Так само, як і з Яско, з Керкко ми дружимо сім’ями, і він завжди запитує, як поживає моя mamа, підкреслюючи саме останнє «а». Вечорами – опера або театр, улітку – красиві острови Фінської затоки.

Історія Фінляндії для мене закінчилася продажем Arvopaperi великій біржовій компанії «Talentum», монетизацією опцій і рішенням, що я не хочу бути простим гвинтиком у великій організації. Команда поступово розійшлася, і це стало кінцем однієї історії.

А для мене це стало початком історії у сфері інвестицій. У фонді «Martinson Trigon Venture Partners» чи MTVP я трохи навчилася умовляти інвесторів увійти до фонду, а в державному «Estonian Development Fund» з 2007 року зрозуміла, як інвестувати разом із приватними інвесторами і як відбувається розвиток екосистеми.

У 2003 році в Естонії несподівано з’явився Skype. Можна в прямому сенсі слова говорити «несподівано з’явився», оскільки історія успіху Skype була багато в чому випадковістю. Чотири основних засновники з Естонії зустрілися з найкрутішим данцем Янусом Фріїсом (Janus Friis) і шведом Ніколасом Зенстрьомом (Nikolas Zennström), і повторилася приблизно та сама історія – «у нас є мізки, ви класні, давайте заробимо багато грошей», тільки в незрівнянно більшому масштабі. Естонці справді були кращими програмістами й проєктними менеджерами, а Янус і Ніколас знали практично все про інвесторів і маркетинг. І вийшла синергія.

Я іноді з’являлася в цій тусовці через одного із співзасновників Skype, Тойво Аннуса, з яким тісно спілкувалася. Не пам’ятаю, що писалося в книгах і розповідалося в блогах про створення Skype, тому розповім по секрету й коротко. Тойво помер у 2020 році від інсульту. Йому було 48 років, і до цього часу він був уже не тільки засновником Skype, але, напевно, найактивнішим бізнес-ангелом в Естонії, який і через свої підприємства, і безпосередньо від себе інвестував у понад 100 стартапів. Це була одна з найболючіших втрат – у всіх сенсах цього слова.

Але повернімося до часів, коли ми були ще зовсім молодими: у кінець 1990-х – початок 2000-х. Спочатку народився Kazaa. Пам’ятаєте такі програми, альтернативи Napster, через які можна було завантажувати музику, ігри та фільми? Поступово законодавство ставало все менш толерантним, і в результаті не рятували вже й різні Sealand. До речі, це цікава історія. Розповім, якщо раніше не чули.

Вирішив майор британської армії Рой Бейтс збунтуватися проти системи і створити «власне королівство», до речі, в прямому сенсі слова. Під час Другої світової війни Британське королівство створило в нейтральних водах різні оборонні конструкції зі сталі та бетону. Про всяк випадок. А в 1950-ті роки покинуло їх. А майор Бейц вирішив створити свою радіостанцію, що знаходиться поза межами драконівських законів радіомовлення Великої Британії. І що для цієї мети могло б підійти краще ніж нічийні, з точки зору міжнародного закону, землі або води?