Яніка Мерило - Я від Янiки

Незабаром Урмас створив власне охоронне підприємство ESS, яке згодом виросло в найбільшого гравця в Естонії, потім – у Прибалтиці, згодом стало найбільшим у Східній Європі. Зрештою ESS, перейменоване у Falck, було продано світовому лідеру G4S, але за крутої умови: «Ми вас купимо, але протягом десяти років ви продовжите керувати ним, у вас це добре виходить».

Ніяких державних грошових потоків або «наколядував мільйони». Можна й так.

На той час, коли я прийшла в US Invest, маленька імперія виросла вже в більшу, і вартість активів фонду становила більше 300 мільйонів євро. Це були й охоронні підприємства, і електростанція на відновлюваних джерелах енергії, і приватний медичний центр, і швидка допомога, сотні тисяч квадратних метрів нерухомості в центрі Таллінна й Риги, художня галерея, оператор WiMax та багато іншого.

За п’ять років роботи в US Invest і з Урмасом я просто дуже багато чого навчилася, навіть не знаю, з чого почати перераховувати.

Хоча почну від самого початку – з того дня, коли я прийшла в його світ. І це, справді, світ US. Урмас – інвестор із великої літери з глянцевих журналів, бізнес-газет і всіляких топів. Історія Попелюшки, чи як там це називається, щоправда, Попелюшка – чоловік. Але при цьому він надзвичайно проста й хороша людина.

Ми познайомилися на одному із бізнес-заходів, у мене були непрості часи у стосунках з керівником інвестиційного департаменту Фонду Розвитку, якого потім звільнили, і тут все збіглося і в часі, і в ситуації. Зараз, коли я гуглила дати для книги, знайшла навіть статті про те, як «Фонд втратив інвестиційного експерта, віддавши його Урмасу», тобто мене. Не знаю, чи була я втратою для Фонду, але для мене перехід до Урмаса був початком нового шляху розвитку, і не тільки в тому, як робити правильні Excel-таблиці розрахунку майбутньої вартості, хоча й це теж.

«Ваші документи в Excel, звичайно, круті, але іноді не треба ускладнювати, усе зводиться до простих показників і логіки. Базова потреба в продукті є? Є. Ринок зростає? Зростає. Приблизно скільки?» Ще декілька запитань – і на серветці можна прикинути, що відбудеться далі. Ми навіть подумали про те, щоб зберігати ці серветки – зрештою, розрахунки, записані на них, відрізнялися від реальності в середньому всього відсотків на п’ять. Просте іноді не треба ускладнювати. «Мистецтво серветок».

Як не треба й ускладнювати спілкування з людьми. Будь-якими. Урмас знає практично всіх, і всі знають його. Він також знає і дні народження співробітників – від керівників до прибиральниць. І він обов’язково привітає. Хоча в US я не працюю з 2012 року, Урмас зателефонував і привітав мене й у цей день народження, як інколи він телефонує, щоб просто поспілкуватися. Тепло й приємно.

В один із перших місяців роботи в US Урмас підійшов до мого столу й попросив: «Слухай, зателефонуй, будь ласка, йому й скажи щось», – не пам’ятаю вже що. Той, кому треба було сказати щось, був особою з тих обкладинок, на яких не було Урмаса.

«Як я зателефоную, ми ж не знайомі?» – спитала я розгублено. Він подивився на мене й посміхнувся: «Ну ось і познайомитеся».

І поступово я перестала думати про статуси чи посади. Просто люди. Якщо треба, поспілкуйтеся. Не припускайте, а запропонуйте і запитайте.

Ще один урок від Урмаса – коли я щось самовпевнено стверджувала, він завжди запитував: «Ти знаєш чи припускаєш?» Натяк зрозумілий. Тепер уже й мої помічниці звикли, що я можу передати найнеочікуваніший номер зі словами: «зателефонуй йому». І не ставлять запитань. Зателефонувати, так зателефонувати. Познайомитися, так познайомитися.

Урмас, який після періоду заборони конкуренції створив уже нові охоронні підприємства, досі може ввечері зайти до супермаркету, щоб подивитися, чи коректна й чиста форма в охоронців, або зайти на будівництво, щоб поспілкуватися з будівельниками. Є люди, яких реально влада не псує.

Але, можливо, найважливіший приклад він показав із реновацією кварталу Ротерманн. Мрії обов’язково збудуться, коли ти віриш, працюєш і показуєш приклад.

Квартал Ротерманн знаходиться в центрі Таллінна, і ми називали його «новим серцем Таллінна». Саме тут мало відродитися старе в новому образі. Ротерманн був створений в царські часи, ще в 1850-ті роки, купцем Крістіаном Ротерманном. Це був торговий дім, навколо якого розташовувався маленький промисловий квартал із соляними й борошняними складами, а ще там займалися виробництвом спирту. Візитівкою кварталу стала цегляна труба, яку було помітно ще здалеку.