Ліз Бурбо - П’ять травм і масок, які заважають бути собою

Можливі захворювання: Проблеми зі шкірою, діарея, аритмія, рак, розлад дихальних функцій, алергії, блювання, запаморочення, кома, гіпоглікемія, діабет, депресія, схильність до суїциду, психоз.

БУДОВА ТІЛА ЗАЛЕЖНОГО

(травма покинутого)

Покинути означає залишити, кинути, більше не хотіти кимось займатися. Багато людей плутають відторгненого з покинутим. Інколи почуваєшся відторгнутим, бо інший відштовхнув, не хоче бачити поряд із собою. Але важить не ситуація, а викликані нею відчуття. Щоб дізнатися, яка травма була роз’ятрена, треба звернути увагу на реакції та на людину, з якою переживається проблема. Якщо це особа тієї самої статі, що в нас, завжди активується травма відторгнення, а якщо це особа протилежної статі – активується травма покинутого.

Покинутий переживає травму на рівні «мати» й «робити», тоді як для відторгнутого притаманний рівень «бути».

Ось кілька прикладів ситуацій, що пробуджують у дитини травму покинутого.

Малюк може почуватися покинутим…

• якщо його мати раптом зосереджує увагу на новонародженого. Це відчуття ще й посилюється в тому разі, коли дитинка потребує більше турботи, часто хворіє або має особливі потреби. Покинутому здається, що мати постійно його залишає й займається немовлям. Йому спадає на думку, що тепер так буде завжди й мати більше не повернеться.

• якщо батьки щодня ідуть на роботу та приділяють йому обмаль часу.

• коли його госпіталізують і мусить залишитися в лікарні. Він не розуміє, що відбувається. Йому може здаватися, що в минулі тижні він поводився нечемно й батькам це набридло; тоді почуття покинутого загострюється. У лікарні він може вирішити, що батьки покинули його назавжди. Навіть якщо вони навідують його щодня, біль, що закарбувався в момент відчуття себе покинутим, візьме гору. Страждання спонукає його створити собі маску, що, як він вірить, допоможе більше не відчувати цього болю.

• коли батьки на час своєї відпустки віддають його доглянути, хай навіть рідній бабусі.

• якщо мати завжди хворіє, а батько відсутній або надто заклопотаний, щоб займатися ним. Дитина в такому разі має давати собі раду самостійно.

Я знала одну жінку, яка пережила величезний страх у віці вісімнадцяти років, коли помер її батько. Ця смерть була ще більш травматичною, бо її мати впродовж кількох років повторювала, що виставить її за двері, щойно їй виповниться 21 рік. Дівчина, почуваючись покинутою своєю матір’ю, була налякана й говорила собі: «Що станеться зі мною після смерті татка, що вдіяти, коли мене виженуть з рідної домівки і я залишуся зовсім одна?»

Багато людей, що тримають у собі травму покинутого, засвідчують, що в дитинстві їм бракувало спілкування з боку рідної людини протилежної статі. Вони вважали її надто замкненою й ображалися на неї, оскільки вона залишала іншому рідному всю ініціативу. Більшість таких дітей були переконані, що вони не були цікаві для рідної людини протилежної статі.

За моїми спостереженнями, травма покинутого була завдана рідною людиною протилежної статі. Утім, я помітила, що травма покинутого дуже часто переживається дітьми разом із травмою відторгнення. Дитина відчуває себе відторгненою одним зі своїх батьків тієї самої статі й покинутою одним із батьків протилежної статі, який, на її переконання, мав би більше займатися нею і слідкувати за тим, щоб інший рідний менше відштовхував її. Дитина може переживати досвід, у якому вона почувається покинутою одним із батьків тієї самої статі, але насправді вона переживає з ним травму відторгнення. Чому? Річ у тім, що рідна людина тієї ж статі, яка не достатньо займалася нею, діє так, тому що відторгає себе саму – і це те, що дитина відчуває в глибині душі. Коли один з батьків відторгає себе і має дитину однієї з ним статі, то це цілком закономірно. Такий дорослий відторгає цю дитину, можливо, несвідомо, тому що вона постійно повертає його до пережитої травми. Приклад жінки, яка у вісімнадцять років втратила свого батька, добре ілюструє цю подвійну травму відторгненої та покинутої.

Заглиблюючись у дослідження характерів, ти збагнеш, що більшість людей мають кілька травм. Утім, не у всіх однаковий рівень болю.