Абрахам Брилл - Фундаментальні концепції психоаналізу

Зондуючи несвідоме, Фройд натрапив на дивовижний фундаментальний факт. З одного боку, він почав ясно бачити, що певні враження напрочуд стійкі, особливо ті, яких ми зазнали в дитинстві. Досліджуючи психіку, ми всякчас переконуємося, що найбільш живучі враження, які підтримують та спрямовують життя, індивід отримує на початку свого існування. За словами Лока XVIII, душа дитини, яка щойно народилася – це tabula rasa, чиста дошка. Вона наділена певними елементарними механізмами, які мають допомогти зберегти її життя. Поступово в неї формуються враження, життєво необхідні для вдалої адаптації. Чи буде індивід так званою нормальною або ж ненормальною особою, чи зможе він пристосуватися до оточення або збиватиметься на манівці, цілком залежить від природи цих ранніх вражень. Кожен індивід, отримавши середню міру мозку, унаслідок зростання набуває певних слідів, які накладає оточення, і він може слідувати лише цими шляхами. Якщо він спробує зійти з цієї дороги, в нього будуть проблеми, він почуватиметься несумісним зі своїм навколишнім середовищем, з яким у нього виникне конфлікт. Саме тому дуже важливо вказати індивіду достатньо шляхів, якими він міг би вільно рухатися, і водночас не вступати в конфлікт із ближніми. Завдяки великому досвіду лікування невротичних та психотичних психічних хвороб, впевнений, що якби усі це розуміли, особливо матері та вчителі, нам вдалося би скоротити кількість психічних хвороб так, як нам вдалося скоротити кількість випадків натуральної віспи та черевного тифу. Сьогодні нас не вражають ці застарілі хвороби, тому що ми знаємо, що їх спричиняє, й навчилися їм запобігати. Аналогічно ми можемо використати знання психоаналітичних принципів. Насправді, профілактика XIX– це зрештою найбільша послуга, на яку сьогодні здатний психоаналіз. А от щодо лікування пацієнтів, то зараз я налаштований радше песимістично. У порівнянні з більшістю, декого ми таки здатні вилікувати: однак лікування має провадитися лише лікарями, які мають досвід роботи з нервовими та психічними розладами. Окрім цього, воно вимагає так багато часу, що більшість людей не може його пройти. Гадаю, що утворення достатньої кількості інститутів, здатних запропонувати нужденним пацієнтам переваги психоаналітичної терапії, забере від двадцяти до тридцяти років.

Була ще одна фундаментальна річ, яка дуже сильно вразила Фройда, коли він лікував та досліджував своїх пацієнтів. Він з’ясував, що коли пацієнти починали концентруватися на своїх особистих переживаннях, практично всі неодмінно торкалися питань, пов’язаних із сексом. Фройда неабияк вразив цей факт. Він навіть почав стверджувати, що за нормального сексуального життя неможливий жоден невроз. Навіть до нього неврологи старої школи завжди знали, що статеве питання відіграє значну роль у випадках нервових захворювань, але їм ішлося про грубу сексуальність ( gross sex ), тобто фізичну сексуальну складову. Для Фройда сексуальне життя індивіда – це його любовне життя. Він використовував це поняття в найширшому сенсі, воно охоплювало не лише грубу сексуальність або фізичну складову, а все, що зазвичай асоціюється з коханням. Він з’ясував, що модні в його час концепції сексуальності практично всі були хибними, бо передовсім стверджували, що маніфестації сексуальності немає, аж поки хлопчик чи дівчинка не досягнуть пубертатного віку, під час якого несподівано в таємничий спосіб виникають сексуальні потяги. Хай там як, але Фройд показав, що сексуальні переживання або почуття дуже спорідненні з ними таки є навіть у віці шести чи семи років, ба навіть раніше. Адже багато чого, що, на нашу думку, не стосується сексуальності, насправді є її інтегральною стадією. Кохання й сексуальність – це сутнісні компоненти любовного життя, які йдуть пліч-о-пліч. Запевняю вас, що я бачив безліч випадків, у яких було те, що ми звикли називати коханням, але не було нормальних сексуальних стосунків, що спричиняло дистанціювання або навіть розлучення. Розгляньмо, наприклад, випадок жінки, яка, перебуваючи шість років у стосунках із чоловіком, нарешті взяла з ним шлюб. Після одруження з’ясувалося, що він неспроможний виконувати свої подружні обов’язки. Доволі швидко вони віддалилися, після чого зазвичай буває розлучення.

Ми стверджуємо, що сексуальність народжується разом з індивідом так само, як і будь-який інший орган, будь-яка інша функція. Дитина народжується без зубів, але під час огляду ви одразу виявите пульпи, з яких згодом виростуть зуби. Дитина має зародки всіх сексуальних потягів кохання, а також компоненти механізмів, які пізніше утворять спеціалізовані функції. Власне ви можете побачити, як дитина, яка народилася кілька тижнів тому, реагує на почуття вподобання ( like ) чи невподобання ( dislike ). Усміхніться до маленької дитини, й вона відповість вам взаємністю, скривіться – й вона зробить те саме. Ви запитаєте, чому дитина здатна це робити в такому віці? Бо вона від народження має зародки цих потягів і відповідно реагує. Цей підхід до сексуальності зазнав значної критики, а Фройда звинуватили в невиправданому підкресленні значення сексуальності. З огляду на цей закид, багато хто зараз також опирається проти його теорії. Критики вказували на значну кількість випадків, під час яких у сексуальному житті пацієнтів немає нічого надзвичайного, хоча вони однаково страждають на невроз. Тепер, не вдаючись до деталей, я можу сказати, що мій власний досвід, поза сумнівом, лише стверджує Фройдову позицію.