Barbara Sher - Омріяне життя. Як досягти бажаного в сім'ї та на роботі

Якщо вам здається, що таких думок варто соромитися, ви не виняток. Ось що написала одна сканерка:

Я називаю свій Щоденник «Втіхами з відтінком провини». Минулого тижня я написала про особливий курорт, який би я залюбки побудувала; про кулінарну книгу, яку б із радістю написала (можливо, навіть зняла б відео і створила власне кулінарне шоу). Я також занотувала кілька варіантів роботи, які б мене зацікавили. Уявити не можу, чому я ніколи не робила цього раніше! Це весело й допомагає мені думати!

Для Щоденника сканера важливо обрати належний блокнот, бо це не звичайний щоденник. Виходячи з дому, можна брати із собою блокнотик на кільцях, у якому ви писатимете; та коли ви повернетеся додому, вам потрібна солідніша книжечка, куди ви переноситимете ті записи. Придбайте що-небуть на свій смак, щось офіційніше за блокноти, якими ви зазвичай користуєтеся, – на зразок тих, у яких вам навіть трохи боязко писати. (Не турбуйтеся, ми спонукатимемо вас до записів!)

Переконайтеся, що сторінки не розліновані, та не шкодуйте місця для записів. Що більше сторінки й товстіший блокнот, то краще. Ви завжди знайдете щось підходяще в крамниці для художників – щось із старомодною шкіряною палітуркою, на зразок книг, які можна було побачити в конторі дядечка Скруджа з «Різдвяної пісні» Чарльза Дікенса. Проведіть рукою по сторінці й переконайтеся, що вам буде приємно писати на тому папері; купіть ручки, які буде приємно тримати в руках. Для більшого задоволення виділіть для Щоденника особливе місце – як для величезних словників, які стоять на окремій підставці. (Якщо ви робитимете нотатки на комп’ютері чи не маєте під рукою свого Щоденника, ви завжди можете вклеїти їх пізніше. Вклеювати до Щоденника різноманітні записи, а потім поряд малювати й писати свої коментарі – творче заняття, яке робить ваш Щоденник цікавим.)

Вести записи в Щоденнику сканера значно важливіше, ніж ви можете уявити. Коли записів щодня більшатиме, ви помітите, як вас по-справжньому починають цікавити ті сторони вашої особистості, якими дотепер ви нехтували або які недооцінювали. Сам факт, що ваші ідеї варті вивчення й занотовування, починає змінювати ваш попередній погляд на себе. Ви вже не перейматиметеся «пурханням» від одного заняття до іншого, власною «поверховістю» (більшість сканерів не можуть позбавитися таких думок); без жодних зайвих зусиль ваша повага до власного способу мислення зростатиме.

Це ще й неабияка користь. Дати творчому розуму шанс потішитися – це ніби дати рослині сонячне світло і воду.

Якщо раніше, розпочавши будь-який проєкт, ви почувалися загнаними в глухий кут, тепер ви з радістю зрозумієте, що записи та ескізи щодо будь-якої старої ідеї – то надто незначний чинник, щоб спричинити у вас стрес, який ви відчували раніше. Утім, звичка записувати цікаві ідеї до книжки в палітурці непомітно навчить вас цінувати їх. Щоразу, коли ви робитимете записи, супроводжуючи їх малюнками, планами й фантазіями, усі навіяні попередньою освітою сумніви щодо власного способу мислення й життя, а також про те, ніби кожен задум треба обов’язково реалізовувати, поступово зникатимуть. У вас виникне тверде переконання, що захоплюватися чимось новим – нормально, навіть чудово.

Ваш Щоденник – це ще й книжка самопізнання. Яким сканером ви стаєте, почуваючись вільно, без жодних обмежень, маючи можливість що завгодно вчити, придумувати, уявляти? Куди насправді прагне ваша душа? Ваш Щоденник дає вам шанс створювати все, що вам заманеться; тож що далі ви рушите його сторінками за своєю уявою, то чіткішою буде відповідь.

У минулому ви, можливо, сприймали себе просто як людину, що не здатна ні на чому зупинити свій вибір або закінчити вже обраний проєкт. Тепер все інакше. Занотувати свої ідеї не означає розпочинати справу та обов’язково доводити її до кінця. Це як дивитися добрий фільм, тільки цікавіше, бо ви є не лише глядачем, а й режисером. Така свобода дає вам змогу не стримувати свій творчий потяг. Припустімо, вас захопила ідея взяти інтерв’ю у сусідів і розпитати їх про їхнє життя. Ви розгортаєте Щоденник, записуєте цю ідею й без жодних сумнівів розвиваєте її. (Можливо, їхні життєві історії перетворяться на сценарій до фільму чи фотовиставку з аудіосупроводом кожного з героїв; можливо, ви запропонуєте школярам проєкт із написання історії своєї родини; чи започаткуєте віртуальний музей, до якого кожний міг би додати свій «експонат»…)