Филипп Зимбардо - Ефект Люцифера. Чому хороші люди чинять зло

Протягом усієї нашої подорожі я б хотів, щоб ви постійно, стикаючись із різними формами зла, питали себе: «Я теж такий?». Ми розглядатимемо геноцид у Руанді, масове самогубство і вбивства вірян «Храму народів» у джунглях Гайани, різанину в Сонґмі у В’єтнамі, жахи нацистських концентраційних таборів, катування, вчинені військовою і цивільною поліцією по всьому світу, сексуальне насилля над парафіянами з боку католицьких священиків і витончені методи шахрайства керівників скандальних корпорацій Enron і WorldCom. Урешті-решт ми побачимо, як деякі нитки, спільні для цих злодіянь, тягнуться від них до недавно відкритих зловживань щодо цивільних мешканців Іраку, ув’язнених у тюрмі Абу-Ґрейб. Завдяки дослідженням у сфері соціальної психології (насамперед завдяки експериментові, який отримав назву «Стенфордський в’язничний експеримент») ми натрапимо на одну особливо важливу нитку, яка пов’язує всі ці звірства.

ЗЛО: НЕЗМІННЕ І ВСЕРЕДИНІ НАС ЧИ МІНЛИВЕ І ПОЗА НАМИ?

Ідея, відповідно до якої хороших і поганих людей розділяє нездоланна прірва, є джерелом комфорту принаймні з двох причин. Насамперед вона породжує есенціалістичну бінарну логіку, згідно з якою Зло — це окрема сутність. Зазвичай ми сприймаємо Зло як певну якість, яка притаманна з народження одним людям і не притаманна іншим узагалі. Погане насіння в контексті розгортання доль неодмінно дає погані плоди. Ми визначаємо зло, вказуючи на дійсно жорстоких тиранів нашої епохи — Гітлера, Сталіна, Пол Пота, Іді Аміна, Саддама Хусейна та інших політичних лідерів, які організовували масові вбивства. Ми мусимо визнати й менше, не таке страшне зло в наркоторговцях, ґвалтівниках, торговцях людьми на ринку сексуальних послуг, шахраях, тих, хто обкрадає людей похилого віку і залякує наших дітей.

Окрім цього, дихотомія добро/зло знімає відповідальність із «хороших людей». Вони можуть навіть дозволити собі не задумуватися над тим, що також можуть сприяти створенню або існуванню умов, які призводять до правопорушень, злочинів, вандалізму, приниження, залякувань, зґвалтувань, тортур, терору та насильства. «Так влаштований світ, і його не змінити. Принаймні мені це не до снаги».

Альтернативна точка зору розглядає зло в рамках інкременталізму («теорії малих змін») як щось, на що спроможні ми всі у відповідних обставинах. Люди будь-коли можуть проявити різні риси (скажімо, розумові здібності, гордість, чесність чи зло). Наша природа може змінюватися залежно від переважання у нас доброї або поганої сторони. Така точка зору припускає, що ми набуваємо тих чи інших якостей на основі досвіду, цілеспрямованого розвитку або зовнішнього втручання (наприклад, коли та чи інша здатність відкриває нам нові можливості). Кажучи коротко, ми вчимося бути хорошими чи поганими, незважаючи на генетичну спадковість, особистість чи сімейну історію [12] Один із найкращих оглядів есенціалістичних концепцій, що часто використовуються в психології, можна знайти в: Susan Gelman, The Essential Child: Origins of Essentialism in Everyday Life. New York: Oxford University Press, 2003. Іншим вартісним джерелом, де розглядається вплив розуміння інтелекту на успіх у багатьох ділянках життя—притому есенціальний (незмінний) погляд висувається проти інкрементального (змінного), — є підсумування Карол Двек її багаторічних оригінальних дослідень: С. Dweck, Mindset: The New Psychology of Success. New York: Random House, 2006. .

АЛЬТЕРНАТИВНІ КОНЦЕПЦІЇ: ДИСПОЗИЦІЙНІ, СИТУАТИВНІ ТА СИСТЕМНІ

Пара «зло як окрема сутність» й «зло як процес змін» має дзеркальну пару диспозиційні і ситуативні причини поведінки. Як нам спромогтися зрозуміти незвичну поведінку, несподівані події чи беззмістовні аномалії? Традиційний підхід спонукає нас визначити вроджені якості особи, що зумовлюють ту чи іншу поведінку (як-от: генетична спадковість, риси характеру, вдача, свобідна воля тощо). Відповідно, коли стикаємося з жорстокою поведінкою, потрібно шукати садистські риси особистості. Якщо ж ми бачимо героїчний вчинок, слід шукати гени, які відповідають за схильність до альтруїзму.

У Сполучених Штатах по передмістях нещодавно прокотилася ціла хвиля шкільних перестрілок, у яких були вбиті та поранені учні і вчителі [13] Конструктивний підхід до роботи з такою агресією в школі можна знайти в праці мого колеги Елліотта Аронсона. Він використовує сили психологічних знань і пропонує дорожню карту змін соціального середовища школи так, щоб співпраця і співчуття замінили суперництво і несприйняття: Е. Aronson, Nobody Left to Hate: Teaching Compassion After Columbine. New York: Worth, 2000. . В Англії два десятирічні хлопчаки викрали з торговельного центру дворічного Джеймі Балджера, якого потім жорстоко холоднокровно вбили. У Палестині й Іраку молоді чоловіки й жінки стають терористами-смертниками. Багато жителів Європи під час Другої світової війни переховували євреїв від нацистів, хоча знали: якщо їх спіймають, на них та їхні сім’ї чекає розстріл. Люди в багатьох країнах світу ризикують власними свободою і життям, оприлюднюючи таємну інформацію про несправедливість і аморальність можновладців. Чому?