Филипп Зимбардо - Ефект Люцифера. Чому хороші люди чинять зло

Уявлення про «соціально Іншого» як про дикуна-людожера, демона, чаклуна, вампіра — чи про все це разом — склалося з усталеної символіки збочення. Плітки, які ми розповідаємо про людей, у підтексті свідчать про їхню дикість, розпущені звички і потворність. Безперечно, поєднання жаху й задоволення, з яким ми споглядаємо цю Іншість і яке стало однією з причин жорстокості колонізаторів, місіонерів та армій, що завойовували землі цих Інших, впливає на нас і на рівні індивідуальних фантазій [9] D. Frankfurter, Evil Incarnate: Rumors of Demonic Conspiracy and Satanic Abuse in History. Princeton, NJ: Princeton University Press, 2006.—C. 208-209. .

ТРАНСФОРМАЦІЇ: ЯНГОЛИ, ДЕМОНИ І МИ, ПРОСТІ СМЕРТНІ

«Ефект Люцифера» — моя спроба зрозуміти, як працюють процеси трансформації, коли хороші або звичайні люди роблять погані вчинки. Ми матимемо справу з фундаментальним запитанням: «Що змушує людей чинити неправильно?» Але замість того, щоб вдаватися до традиційного релігійного дуалізму добро/зло чи протистояння цілющої природи і згубного виховання, ми дивитимемося на реальних людей, зайнятих щоденними турботами, поглинутих роботою, людей, які намагаються витримати часто суворі випробування мінливої людської природи. Ми спробуємо зрозуміти природу трансформації їхнього характеру у зіткненні з сильними ситуаційними чинниками.

Почнімо з визначення зла. Я пропоную дуже просте і зрозуміле визначення: зло — усвідомлена, навмисна поведінка, до якої вдаються з метою завдати шкоди, образити, принизити, дегуманізувати або знищити інших, ні в чому не винних людей; або ж використання особистої влади й авторитету для того, щоб заохотити людей або дозволити їм чинити на свою користь. Як коротко каже мій друг і наставник Ірвін Сарноф, це «розуміючи, як краще, вчинити гірше» [10] Книжки, які варто прочитати, щоб дослідити інші психологічні перспективи зла: R. F. Baumeister, Evil: Inside Human Cruelty and Violence. New York: Freeman, 1997; A. G. Miller, ed. The Social Psychology of Good and Evil. New York: Guilford Press, 2004; M. Shermer. The Science of Good & Evil: Why People Cheat, Gossip, Care, Share and Follow the Golden Rule. New York: Henry Holt, 2004; E. Staub, The Roots of Evil: The Origins of Genocide and Other Group Violence. New York: Cambridge University Press, 1989; J. Waller, Becoming Evil: How Ordinary People Commit Genocide and Mass Killing. New York: Oxford University Press, 2002. .

Що є причиною людської поведінки? Що визначає наші думки й дії? Чому деякі люди можуть вести моральне, добропорядне життя, а деякі так легко піддаються моральному падінню і стають злочинцями? На чому ґрунтуються наші уявлення про людську природу — на припущенні про те, що внутрішні детермінанти ведуть нас угору, до вершин добра, або вниз, у безодню зла? Чи достатньо уваги ми приділяємо зовнішнім чинникам, які визначають наші думки, почуття і дії? Якою мірою людина є продуктом ситуації, моменту, стадного інстинкту? І чи є щось таке, здійснене кимось зі смертних, що ми з вами напевне ніколи й за жодних обставин не змогли би вчинити?

Більшість із нас ховається за егоцентричними упередженнями, що створюють ілюзію нашої особливості. Ці захисні психологічні механізми дають нам віру в те, що ми є кращими за пересічних людей під кожним оглядом. Занадто часто ми дивимося на зірки крізь товсту оболонку власної невразливості, тимчасом як потрібно зважати й на слизьку дорогу в нас під ногами. Такі егоцентричні переконання здебільшого можна знайти в культурах, які роблять акцент на особистій незалежності (як-от у країнах Європи і в США), і рідше вони трапляються в культурах, які зорієнтовані на колектив (наприклад, у країнах Азії, Африки, на Близькому Сході) [11] Стрімко зростає кількість літератури з психології культури, де порівнюється поведінка, цінності та інші характеристики суспільств, які можна поділити на такі, що заохочують індивідуалізм або колективізм. Добрим текстом для початку ознайомлення з тематикою є: Н. Markus, S. Kitayama, Models of Agency: Sociocultural Diversity in the Construction of Action, y: Nebraska Symposium on Motivation, ed. V. Murphy-Berman, J. Berman, Cross-Cultural Differences in Perspectives on Self Lincoln: University of Nebraska Press, 2003. .

У ході нашої мандрівки крізь добро і зло я попрошу вас подумати над такими запитаннями: Наскільки добре ви справді знаєте себе, свої сильні та слабкі сторони? На чому ґрунтуються ваші знання про себе — на аналізі своєї поведінки у звичайних ситуаціях чи в тих випадках, коли ви стикалися із чимось невідомим, де звичні стратегії були безсилими? І чи добре ви знаєте тих, з ким найчастіше спілкуєтеся, — членів сім’ї, друзів, колег і коханих? Одна з ідей цієї книги полягає в тому, що більшість із нас знають себе лише з обмеженого досвіду, отриманого зі звичних ситуацій, що охоплюють знайомі правила, закони, норми та обмежувальні чинники. Ми ходимо до школи, на роботу, на вечірки, ми сплачуємо рахунки і податки зо дня в день, із року в рік. Але що відбувається, коли ми потрапляємо в цілком нову, незнайому ситуацію, де наші звички не знадобляться? Наприклад, ви розпочинаєте нову роботу, йдете на перше побачення зі співбесідником із сайту знайомств, вступаєте в якусь організацію, опиняєтеся під арештом, записуєтеся в армію, вступаєте в секту або добровільно берете участь в експерименті. Коли правила гри змінюються, старі звички не приводять до очікуваного результату.