Филипп Зимбардо - Ефект Люцифера. Чому хороші люди чинять зло

Наглядачі знову тягнуть 1037-го в комірчину, яку перетворили на другий карцер. Тим часом 8612-й продовжує кричати до суперінтенданта в’язниці: «Гей, Зімбардо, давай вали сюди!». Я вирішую не втручатися, але поспостерігати за протистоянням і спробами охоронців відновити законність і порядок.

У ретроспективних щоденниках в’язнів (дописаних по завершенню експерименту) можна знайти цікаві коментарі.

Пол (5704) пише про перші сліди викривленого сприйняття часу, яке вплине на мислення в’язнів. «Після того, як ми забарикадувалися, я заснув, бо погано спав уночі. Коли ж прокинувся, то думав, що вже настав ранок наступного дня, але навіть ще обіду не було!» Він заснув ще раз по обіді, а коли прокинувся, то вважав, що вже ніч, хоча була тільки п’ята година вечора. Викривлення часу помітив і 3401-й, який зголоднів і злився, що вечерю ще не подали. Він думав, що вже дев’ята чи десята година вечора, хоча була лише п’ята.

Хоч охорона придушила бунт і використала його як привід для посилення контролю над «небезпечними» тепер в’язнями, багато ув’язнених почувалися задоволеними тим, що їм вистачило відваги кинути виклик системі. Номер 5486 зауважив, що «настрій був хороший, усі разом були готові влаштувати справжнє пекло. Ми вигадали “Бунт проти стрибків”. Більше не буде фокусів, стрибків, мовчазного послуху». Він додав, що відчував власну залежність від того, чи підтримають його дії в’язні з «чемної камери». Якби він був у камері №1 чи камері №2, то «вчинив би так само, як вони», тому й бунтував жорсткіше. Наш найменший, найделікатніший в’язень, Ґленн (3401), студент азійсько-американського походження, пройшов бойове хрещення під час бунту: «Я запропонував посунути ліжка до дверей, щоб охоронці не змогли зайти. Зазвичай я спокійний, але мені не подобається, коли зі мною так поводяться. Для мене було важливо допомагати організовувати бунт і брати в ньому участь. Це додало мені впевненості. Я відчував, що це найкраща подія в моєму житті. Це було щось на кшталт самоствердження, після барикади я краще зрозумів себе» [58].

ПІСЛЯ ОБІДУ МОЖНА ВЛАШТУВАТИ ВТЕЧУ

Камера №1 досі забарикадована, а деякі бунтівники сидять у карцері, тож обід дістанеться тільки кільком. Охоронці приготували спеціальний обід для «чемної камери №3», щоб ті з’їли його на очах у своїх менш слухняних приятелів. Проте в’язні з камери №3 знову дивують нас, відмовляючись від їжі. Охоронці стараються переконати їх бодай скуштувати ці смачні страви; але попри те, що вони голодні, бо з’їли лише легкий сніданок з вівсянки й мінімальну вечерю вчора, в’язні з камери №3 не можуть дозволити собі стати зрадниками, поводитися як «щури». Наступну годину у в’язниці цілковита тиша. Проте в’язні з камери №3 охоче співпрацюють у робочі години, під час яких витягають колючки з ковдр. В’язневі Річу (1037) пропонують вийти з карцеру і взятися до роботи, але він відмовляється. Він віддає перевагу порівняному спокою в темряві. За правилами, в карцері можна просидіти не більше години, але 1037-й сидить уже дві години, як і 8612-й.

Тим часом у камері №1 двоє в’язнів спокійно приступають до реалізації першого пункту їхнього нового плану втечі. Пол (5704) відкручує гвинти електрощита своїми нігтями, довгими й міцними завдяки грі на гітарі. Знявши кришку, вони планують використати її гострий край як викрутку, щоб викрутити замок дверей камери. Один з них прикинеться хворим. Коли охоронець поведе його в туалет, той відкриє головні вхідні двері. Другий вискочить з камери, коли йому просигналять свистом. Вони зіб’ють охоронця з ніг і втечуть на волю! Як у справжній в’язниці, в’язні проявляють дивовижні творчі здібності у виготовленні зброї з будь-яких підручних засобів, вигадуючи геніальні плани втечі. Час і пригнічення — батьки всіх бунтівних винаходів.

Але доля їм не всміхається: Джон Лендрі під час звичного обходу повертає ручку дверей камери №1, і вона падає на землю з голосним глухим звуком. Починається паніка. «На допомогу! — кричить Лендрі. — Втеча!» Арнетт і Маркус поспішають до нього, вриваються туди, блокують двері, далі дістають наручники й сковують утікачів-невдах разом, лишивши їх на підлозі камери. Звісно, 8612-й був одним із найактивніших порушників спокою, тож він вкотре опиняється у карцері.

ХОРОША ПЕРЕКЛИЧКА - СПОСІБ ЗАСПОКОЇТИ БУНТІВНІ МАСИ

Відколи денна зміна заступила на роботу, минуло кілька тривожних годин. Час приборкати тварюк, поки не з’явилися нові проблеми. «Хороша поведінка винагороджується, а погана поведінка — навпаки». Тепер можна легко розпізнати цей спокійний і впевнений голос — це голос Арнетта. Він разом з Лендрі знову об’єднують зусилля для чергової переклички. Тепер черга Арнетта командувати. Він став лідером денної зміни. «Руки на стіну — на цю стіну. А тепер перевіримо, як ви вивчили свої номери. Як і раніше, озвучуйте свої номери, починаючи з цього кінця».