Филипп Зимбардо - Ефект Люцифера. Чому хороші люди чинять зло

Цікаво, що ця демонстрація стала єдиним емпіричним доказом, який підтвердив концепцію злочинності (яка називається «теорія розбитих вікон»), що ставить громадський безлад як ситуативний стимул до злочину поряд із наявністю злочинців [34] «Теорію розбитих вікон» уперше представлено в: J. Q. Wilson, G. L. Kelling, «The Police and Neighborhood Safety», The Atlantic Monthly за березень 1982 року.—Стор. 22-38. . Будь-яке становище, яке дає змогу людям залишатись анонімними, послаблює відчуття особистої та громадянської відповідальності за свої дії. Ми спостерігаємо таке в багатьох організаціях — у школах, офісах, армії, в’язницях. Прихильники «теорії розбитих вікон» стверджують, що якщо район привести до ладу — забрати з вулиць покинуті машини, стерти графіті та повставляти нові шибки, то таким чином можна зменшити кількість злочинів на міських вулицях. Є докази, що такі попереджувальні заходи виявилися досить дієвими у деяких містах, як-от у Нью-Йорку (проте не були такими ж ефективними в інших містах).

Дух спільноти розцвітає в тихих, упорядкованих місцях, як-от Пало-Альто. Тут люди турбуються про фізичну та соціальну якість їхнього життя, а також мають достатньо ресурсів, щоб покращити і те, й інше. Тут атмосфера просякнута справедливістю й довірою, що контрастують з агресивними проявами несправедливості та цинізму, які щоденно спостерігаються в інших місцях. Тут люди вірять, що їхнє поліцейське управління бореться зі злочинністю і стримує зло. Поліцейські добре освічені, натреновані, дружні та чесні. Поліція чітко дотримується «букви закону», тому, відповідно, діє справедливо — навіть якщо іноді люди забувають, що поліцейські можуть підпасти під скорочення, як і будь-хто інший, якщо в місцевому бюджеті не вистачить ресурсів. Іноді, однак, навіть найкращі з них дозволяють владі авторитету заступити гуманність. Таке нечасто трапляється в місцях, як Пало-Альто, але цікаво, що саме такий випадок пов’язаний з передісторією Стенфордського експерименту, що розпочався з «великого вибуху».

СТУДЕНТСЬКІ ПРОТЕСТИ В СТЕНФОРДСЬКОМУ ТА ІНШИХ УНІВЕРСИТЕТАХ

Єдиним недоліком у репутації чудових службовців і громадян Пало-Альто була втрата самоконтролю в ході сутички зі стенфордськими студентами-радикалами у 1970 році. Студенти виступили проти втручання Сполучених Штатів у конфлікт в Індокитаї. Коли вони почали громити будівлі студентського містечка, я допоміг організувати конструктивні антивоєнні заходи з участю тисячі інших студентів, щоб показати, що жорстокість і вандалізм лише притягують негативну увагу медіа, але не впливають на воєнні дії, водночас наша мирна тактика здатна змінити ситуацію [35] Я допомагав розробляти програму вишколу антивоєнних активістів, у якій використовувались базові стратегії та тактики переконування із соціальної психології, в ході забезпечення громадської підтримки на найближчих виборах для кандидатів, які підтримували мир. Разом з Бобом Абельсоном, моїм колишнім учителем із Єлю, ми створили підручник: R. Р. Abelson, Р. G. Zimbardo, Canvassing for Peace: A Manual For Volunteers. Ann Arbor, Mich.: Society for the Psychological Study of Social Issues, 1970. . На жаль, новий університетський ректор, Кеннет Пітцер, запанікував і викликав поліцію. Як і в будь-яких інших схожих ситуаціях по всій Америці, занадто багато копів утратили професійну стриманість і почали бити молодь, яку колись ніби мали обов’язок захищати. У той час відбувалися навіть жорстокіші зіткнення між поліцією й студентами в університеті Вісконсину (жовтень 1967 р.), Кентському державному університеті Огайо (травень 1970 р.) та в університеті Джексона в Міссісіпі (також травень 1970 р.). У студентів коледжу стріляли, їх калічили і вбивали працівники місцевої поліції та національної гвардії, які за інших часів уважались доблесними захисниками громадян (див. деталі в примітках) [36].

Із газети New York Times за 2 травня 1970 р. (стор. 1, 9):

Сплеск духу антивоєнної активності в кампусах — у першу чергу, проти подій у Камбоджі — вчора набув різних форм і призвів до таких інцидентів:

Губернатор Меріленду Марвін Мендель привів два підрозділи Національної Гвардії в бойову готовність. До цих дій спонукало зіткнення студентів університету Меріленду з поліцією в кампусі Коледж-Парк після мітингу і нападу на штаб Служби підготовки офіцерів резерву.

Близько 2300 студентів і викладачів Принстонського університету вирішили влаштувати страйк щонайменше до понеділка, на який заплановано масовий мітинг: це призведе до бойкоту всіх громадських заходів... студентський страйк у Стенфордському університеті переріс у масову бійку в кампусі — студенти кидали в поліцію каміння, та ж у відповідь застосувала сльозогінний газ, щоб розігнати демонстрацію.