Филипп Зимбардо - Ефект Люцифера. Чому хороші люди чинять зло

Перш ніж він устиг сказати «Повертайтеся в понеділок, коли начальство буде тут», до мене миттю дійшло, що добре сплановане дослідження може провалитися навіть не почавшись. Усі системи було запущено: нашу «в’язницю» було ретельно змодельовано й відпрацьовано в підвалі кафедри психології Стенфордського університету. Охоронці отримали свою форму і з нетерпінням чекали на перших «підопічних». Їжу на перший день уже було куплено, уніформу для в’язнів пошила дочка моєї секретарки. У камерах було встановлено обладнання для відео- та аудіозапису. Ми заручилися підтримкою студентської поліклініки, юридичного відділу, пожежної охорони і поліції кампусу. Взяли напрокат ліжка та постільну білизну. Ми доклали величезних зусиль для належної організації, адже нам упродовж двох тижнів потрібно було турбуватися про два десятки добровольців, частина з яких мала жити у нашій в’язниці вдень і вночі, а частина — працювати у восьмигодинні зміни. Я ніколи доти не проводив експерименту, який тривав би довше за одну годину на одну сесію. Стільки зусиль — і все могло зруйнуватися лише через одне «ні».

Уже навчений, що превентивний крок — краща частина наукової мудрості, а мати останній козир — найкраща перевага пронири з Бронкса, я передчував такий поворот подій ще відтоді, відколи дізнався, що капітан Цуркер зник зі сцени. Тож я переконав телережисера з телеканалу KRON із Сан-Франциско зняти захопливу подію — несподівані арешти студентів — для сюжету вечірньої програми новин. Я розраховував на те, що присутність медіа пом’якшить адміністративний спротив, а заманлива перспектива опинитися на телеекрані схилить поліцейських на мій бік.

«Дуже шкода, сержанте, що ми не зможемо сьогодні зробити те, що планували і на що розраховував капітан. У нас тут є телевізійний кінооператор з Четвертого каналу, і все готове, щоб знімати арешти для сьогоднішніх вечірніх новин. Це був би добрий піар для відділку... але, може, ваш шеф не буде дуже засмучений тим, що ви вирішили не дозволити нам зробити заплановане».

«Послухайте, я не казав, що я проти, я просто не певен, що будь-хто з моїх людей захоче це зробити. Я ж не можу знімати їх з чергування, розумієте?»

ТЕЛЕНОВИНИ - ОСЬ НАЙМЕННЯ МАРНОСЛАВСТВА!

«Чому б вам не доручити це двом присутнім тут офіцерам? Якщо вони не заперечують проти зйомки під час проведення звичайних арештів, то ми могли б іти за планом далі».

«Не проблема, сержанте, — сказав молодший офіцер Джо Спарако, пригладжуючи своє хвилясте чорне волосся і дивлячись на телевізійника та велику чорну камеру на його плечі. — Це ж недільний ранок, нічого не відбувається, а то було б щось цікаве».

«Ну добре, шеф знає, що робить. Я не хочу ставати нічому на заваді, якщо все вже готове. Але, чуєш, ти маєш відповідати на всі дзвінки і припинити експеримент, якщо раптом знадобишся мені».

Я втрутився в розмову: «Офіцери, чи не могли б ви чітко назвати свої імена для телеоператора, щоб він зміг вимовити їх правильно в ефірі сьогоднішніх новин?». Мені потрібно було заручитись їхньою підтримкою — хоч що б сталося на вулицях Пало-Альто до того, як усі наші «ув’язнені» будуть заарештовані й пройдуть формальну процедуру затримання в відділку.

«Це, здається, дуже важливий експеримент, якщо тут присутнє телебачення і все таке, еге ж, професоре?» — запитав офіцер Боб, поправляючи краватку й автоматично прокручуючи в пальцях руків’я пістолета. «Я припускаю, що так думають телевізійники, — сказав я, цілковито розуміючи безпідставність цієї заяви, — несподівані арешти, це ж щось таке для поліції і загалом... Це досить незвичний експеримент, який може мати деякі цікаві ефекти; ймовірно, це і є причина того, що начальник дав нам “зелене світло”. Тут є список імен і адреси кожного з дев’ятьох підозрюваних, які будуть заарештовані. Я з Крейґом Гейні, моїм аспірантом та асистентом, їхатиму позаду вашої патрульної машини. Їдьте повільно, щоб телеоператор зміг відзняти ваші рухи. Заарештовуйте по одному за раз за стандартною процедурою, зачитуйте їм правила Міранди й одягайте наручники так, як зробили б це з будь-яким небезпечним злочинцем. Перші п’ять підозрюваних звинувачуються в крадіжці — це стаття 459 Кримінального кодексу. Інші четверо підозрюються в пограбуванні зі зломом це стаття 211. Привезіть кожного у відділок для реєстрації й зробіть усе, що робите у таких випадках. Потім помістіть кожного в камеру попереднього ув’язнення і виберіть наступного підозрюваного зі списку. Із камери попереднього ув’язнення ми перевеземо “в’язнів” у нашу тюрму Єдиний виняток з правил, про який ми вас просимо, — зав’язати їм очі перед тим, як помістити у камеру. Ми хочемо, щоб вони нас не бачили і не знали, куди ми їх веземо. Їх відвезуть Крейґ, інший мій помічник — Курт Бенкс — і один з наших “охоронців”, Венді».