Томас Ніколс - Диванні експерти. Як необмежений доступ до інформації робить нас тупішими

Є кілька видів поразок фахівців. Найневинніша та найпоширеніша — це те, що ми можемо вважати звичайними науковими невдачами. Люди чи навіть цілі галузі науки, помиляються у важливих питаннях через хиби або обмеження самої сфери. Науковці спостерігають за певним феноменом або вивчають проблему, складають теорії та знаходять рішення, а потім їх випробовують. Часом вони мають рацію, а іноді помиляються. Цей процес зазвичай повен глухих кутів і невдалих експериментів. Іноді помилки лишаються непоміченими або навіть повторюються іншими фахівцями.

Саме так покоління американців стало товстим, намагаючись не їсти яйця. Саме через це перша спроба США запустити супутник закінчилася велетенським вибухом на стартовому майданчику. Саме тому провідні фахівці з міжнародної політики десятиліттями припускали, що мирне об’єднання Німеччини малоймовірне, але потім змушені були переглянути власні погляди, коли святкові феєрверки спалахнули в небі над вільним Берліном.

Науковці також учаться під час своєї роботи. США винайшли атомну бомбу в 1945 році, але для того, щоб краще зрозуміти електромагнітний імпульс (ЕМІ) — невидимий ефект ядерного вибуху, що впливає на електричні системи, — дослідникам знадобилося ще десять років випробувань. Громадськість своєю чергою дізналася про ЕМІ, коли американське випробування в Тихому океані в 1962 році загасило вуличні ліхтарі й збило роботу телефонів за сотні кілометрів на Гаваях. Науковці підозрювали про такий ефект, але недооцінювали його масштаб.

Ніхто, включно із самими фахівцями, не може нічого вдіяти з такими поразками, бо це не стільки невдача, скільки невід’ємна частина науки та досліджень. Звичайні люди часто сумніваються, тому віддають перевагу відповідям, а не застереженням. Але наука — це процес, а не висновок. Вона завжди вдається до випробувань, установлюючи правила, згідно з якими теорії замінюються лише кращими теоріями. Не можна очікувати від фахівців, що вони ніколи не помилятимуться. Якби вони були здатні до такої точності, їм не потрібні були б дослідження та експерименти. Якби політичні експерти були всезнаючими ясновидцями, то урядам ніколи не загрожували б кризи, а війни починались би тільки через божевільних.

Іноді помилки фахівців можуть мати й позитивні наслідки, але до цього рідко ставляться так емоційно, як до помилок, що коштують життів чи грошей. Коли науковці винайшли оральні контрацептиви, вони намагалися допомогти жінкам уникнути небажаної вагітності. Фахівці не намагалися знизити ризик раку яєчників, але, як виявилося, окремі види протизаплідних таблеток саме це й роблять. Для деяких жінок оральні контрацептиви несуть певні ризики, іншим можуть подовжити життя. Звісно, якби протизаплідні таблетки тільки підвищували ризик раку, ми голосили б про чергову поразку науки, але цей позитивний ефект, як і багато інших, був невідомий ще півстоліття тому.

Так і фахівці, що передбачали всеохопну міжнародну гонку ядерних озброєнь у кінці 1950-х, помилялися. Але принаймні частково вони схибили через те, що недооцінили ефективність власних зусиль із обмеження ядерної зброї. Президент Джон Кеннеді лякав світ, що до 1970-х не менше 25 країн володітимуть ядерною зброєю. (До 2017-го лише десять держав мали ядерну зброю, включно з Південною Африкою, яка відмовилася від свого арсеналу). [116] Десять із них — це Сполучені Штати, Росія, Велика Британія, Франція, Китай, Індія, Пакистан, Північна Корея, Ізраїль (неоголошено) та Південна Африка (відкликано). Арсенал Південної Африки був демонтований, коли режим апартеїду, що створив його, утратив владу. Передбачення Кеннеді, що базувалося на найкращих фахових порадах, не було нездійсненним. Кількість майбутніх ядерних держав скоротилася радше з допомогою політики, яку обстоювали ті самі експерти.

Зрештою, фахівці не можуть гарантувати результати. Вони не можуть пообіцяти, що ніколи не помилятимуться й не стануть жертвами недоліків, притаманних усім людям. Професіонали лише можуть пообіцяти встановити правила та методи, що зменшують імовірність таких помилок, і зробити останні набагато рідшими, ніж якби на їхньому місці був звичайний обиватель. Якщо ми приймаємо переваги професійної роботи, то треба прийняти і її недосконалість і навіть узяти на себе певний ризик.

Інші види фахових поразок, утім, більш хвилюючі. Експерти можуть помилятися, наприклад, коли переносять свої професійні знання і вміння із однієї галузі в іншу. Це не лише рецепт для помилки: така поведінка бісить інших фахівців. Інколи вторгнення в іншу галузь очевидне: наприклад, коли працівники сфери розваг, будучи фахівцями у своїй справі, плутають мистецтво із життям і починають роздавати пояснення складних матерій.