Томас Ніколс - Диванні експерти. Як необмежений доступ до інформації робить нас тупішими

Можна лише сподіватися, що поки це станеться, громадяни, експерти й політики почнуть важке (і поки ніким із них не бажане) обговорення ролі фахівців та освічених еліт в американській демократії. Реагуючи на виступ Трампа щодо його номінації від республіканців, Ендрю Салліван у 2016 році попереджав, що «еліти все ще важливі для демократії».

Вони важливі не тому, що є ворогами демократії, а через те, що є головними інгредієнтами для її порятунку від самої себе. Політикум може мати недоліки, бути деморалізованим, шанобливо ставитися до алгоритмів в інтернеті та до примітивних промов обдарованого демагога, але не варто списувати майже унікальне та стабілізуюче поєднання демократії й відповідальності еліт.

Може, це звучить шокуюче, що нам потрібні еліти в епоху демократії, особливо тоді, коли існує така нерівність розподілу багатств і коли еліти весь час помиляються. Але нам вони потрібні саме для того, щоб захистити цю дорогоцінну демократію від її дестабілізуючих побічних ефектів . [172] Ендрю Салліван, «Демократіям настає кінець, коли вони надто демократичні», New York online, 1 травня, 2016 року.

Демократія, як було відомо Скрутейпу Льюїса, означає систему правління, а не буквальну рівність. Усі голоси в демократії рівні, але думки — ні, і що швидше американці встановлять нові базові правила продуктивної співпраці освічених еліт із суспільством, яке вони обслуговують, то краще.

Фахівцям завжди треба пам’ятати, що вони — слуги, а не пани демократичного суспільства та уряду республіки. Утім, якщо роль громадян — бути панами, вони мають озброїтися не лише освітою, а й громадянськими чеснотами, що змусять їх бути залученими до розвитку власної країни. Обивателі не впораються без фахівців, і вони мають покірно змиритись із цією реальністю. Фахівці зі свого боку повинні змиритись із тим, що їхні поради — хай вони й здаються очевидними та правильними — не завжди будуть сприйняті в демократичному суспільстві, яке може не поділяти їхні цінності. Адже якщо розуміти демократію як безкінечне вимагання незаслуженої поваги до необґрунтованих думок, можна чекати будь-чого, зокрема настання кінця демократії та республіки як такої.

Принаймні це моя фахова думка на тему. Я можу помилятися

В англійській мові кома перед сполучником і в переліку з трьох або більше компонентів, щодо необхідності якої останнім часом ведуться дебати.

Прайд Чіґведере та ін., «Оцінюючи втрачені переваги застосування антиретровірусних препаратів у Південній Африці», Journal of Acquired Immune Deficiency Syndromes 49 (4), 1 грудня 2008.

Кайл Дропп, Джошуа Кертцер і Томас Цайтцофф, «Що менше американці знають про розташування України, то більше вони хочуть утручання США», Monkey Cage Blog, Washington Post Online, 7 квітня 2014 року.

На українському ринку є книжка Алексіса де Токвіля «Давній порядок і революція» («Видавництво Жупанського», 2000). — Прим. ред.

Хосе Ортега-і-Гассет, «Повстання мас» (Нью-Йорк: W.W. Norton, 1993), 16–18.

Річард Гофстадтер, «Антиінтелектуалізм в американському житті» (Нью-Йорк: Vintage, 1963), 34.

Ілля Сомін, «Політичне невігластво в Америці», у виданні Марка Бауерлейна та Адама Беллоу, The State of American Mind (West Conshohocken, PA: Templeton, 2015), 163–164.

Дана Ґудієр, «Сира угода: Каліфорнія накрила підпільний клуб гурманів», New Yorker, 30 квітня 2012 року.

Ольга Хазан, «27 % хірургів усе ще думають, що Obamacare передбачає засідання смерті», Atlantic online, 19 грудня, 2013 року.

Kaiser Family Foundation, опитування про роль Америки в глобальному здоров’ї, 2013.

Це рішення в 1896 році законодавчо закріпило відповідність расової сегрегації американській конституції.

Генрі Блоджет, «Ось чого не розуміють денні трейдери», Business Insider, 29 березня 2010 року.

Див. Девід Даннінґ, «Усі ми впевнені ідіоти», Pacific Standard онлайн, 27 жовтня 2014 року.

Джастін Крюґер і Девід Даннінґ, «Некомпетентні та не знають про це: як труднощі в розпізнаванні власної некомпетентності призводять до роздутої само­оцінки», Journal of Personality and Social Psychology 77(6), грудень 1999, 1121–1122.

Даннінґ, «Усі ми впевнені ідіоти».

Sinister (англ.) — зловісний, походить від давньофранцузького sinistre або латинського слова sinister (лівий).