Наприкінці життя Люсьєн Леві-Брюль визнав, що помилявся щодо «примітивних» народів. Визнання своєї помилки додає довіри, бо така поведінка доволі рідкісна в світі філософів.
Дебіл
Коли наприкінці XIX сторіччя Жуль Феррі запровадив у Франції обов’язкову шкільну освіту, виявилось, що деякі учні нездатні вчитися за звичайною програмою. Тоді двох психологів, Альфреда Біне й Теодора Сімона, попросили розробити тест на інтелект, щоб виявляти таких дітей і надавати їм підхоже навчання: цей тест ліг в основу того, що стане згодом знаменитим тестом на КІ (коефіцієнт інтелекту).
Вважається, що середній коефіцієнт інтелекту в нормальному розподілі дорівнює 100. Тести на КІ привели до визначення дебілізму і його підвидів: «легкий дебілізм», коли КІ менше за 80 (і більше за 65); «середні дебіли» мають КІ між 50 і 65; «глибокі дебіли» (яких раніше називали імбецилами) — між 20 і 34. Ще нижче (КІ менше ніж 20) — «глибока розумова відсталість».
Сьогодні психологія відмовилась від слів «дебіл» і «відсталий», замінивши їх евфемізмами: ми кажемо «гандикап», «затримка розвитку», «уповільнений розвиток», «труднощі навчання», себто «інший» (точно так, як більше не кажуть «генії» чи «обдаровані», а натомість — «ранні діти» чи «з високим потенціалом»). Що не заважає на практиці використовувати тести, щоб класифікувати дітей відповідно до ступеня їхнього розумового відставання, бо треба ж їх спрямувати до відповідних навчальних закладів.
Імбецил, ідіот
Терміни імбецильності чи ідіотизму застосовували на зорі психіатрії як науки, щоб описати осіб з дуже низьким рівнем інтелектуального розвитку, нездатних читати, писати, а часом і говорити. Філіп Пінель уважав Віктора з Аверона, дитину-дикуна, ідіотом: сьогодні того назвали б «аутистом».
«Типовий ідіот — це особа, яка нічого не знає, нічого не може, нічого не хоче, і всякий ідіот так чи інакше наближається до цієї крайньої недієздатності», — писав французький психіатр Жан-Етьєн Ескіроль.
Лікар Поль Сольє в своїй праці «Психологія ідіота й імбецила: нарис патологічної психології» (1891) присвятив розділ «ідіотам і імбецилам». Висловлюючи жаль з приводу відставання французької психології від англійської та американської, він зауважує, що немає одностайності у визначенні ідіотизму чи імбецильності: одні беруть за критерій оцінювання інтелект, другі — мовлення (нездатність правильно говорити), треті — моральні якості (невміння опанувати себе).
Психологи поступово відмовляються від концепції ідіота. Єдине, що подекуди залишається, — це поняття «ідіот-савант» (хоч перевагу віддають усе ж таки «синдрому саванта»): тип, що об’єднує деякі випадки аутизму чи синдрому Вільямса, якому властиві затримка розвитку мовлення або загалом розумового розвитку і водночас надзвичайні здібності в певній царині, як-от розрахунки, малювання, музика…
Сільський дурник є прототипом розумово відсталого, благуватого чи простака. Колись у селі завжди був свій дурник («фада» казали на півдні Франції), якого використовували на підсобних роботах. Його вважали великою дитиною, милою, завжди усміхненою, що сміється й радіє знічев’я. Його не боялися. У «Білосніжці» персонаж Простак — усмішка від вуха до вуха, великі очі, на голові ковпак — своєрідна ілюстрація цього типу.
Благуватий
Благуватий — гарне слово, щоб назвати божевільного, не злого божевільного, а радше оригінала. Благуватий недалеко відійшов від дивака — людини, що робить дивні чи екстравагантні речі. А дивак близький до химерника, французькою zigoto , і за визначенням дуже ретельного Національного центру текстових і лексичних ресурсів ( Centre national de ressources textuelles et lexicales ) це «загалом фантазер, екстравагантної поведінки». Тут же читаємо, що faire le zigoto означає «хизуватися, удавати розумника, блазнювати». «Блазнювати» — це також «удавати клоуна».
Благуватий, дивак, химерник — усі ці слова, може, й віддаляють нас від власне дурнів, але всі вони разом належать до загальної категорії макоцвітних…
Погляд Едґара Морена
Слово con [23] Сроки Con — французьке багатозначне слово. Означає, зокрема, вульву, зовнішні частини жіночого статевого органа; загальновживане значення — «дурень».
заслуговує на те, щоб ми спершу відзначили його мачистський характер: ніжний отвір жіночого статевого органа вульгаризовано до тупого органа. Ми ж не кажемо pinnerie ( pine — прутень).
Читать дальше