Жан-Франсуа Марміон - Чому люди тупі? Психологія дурості

♦ Ви вважаєте, що дорослий дурний, якщо він відмовляється від своєї дитячої частини?

Я думаю, що на користь цієї гіпотези є хороші аргументи. Ви, ймовірно, читали статтю в New York Times , в якій Дональду Трампу докоряють, що він поводиться мов чотирирічна дитина. Це дуже образливо для чотирирічних дітей! У дитинстві ми надзвичайно відкриті до всіляких можливостей і до всього нового. З віком наш овид значно звужується, наче бачення світу втрачає широту. Згадайте буддистську традицію, яка відзначає, як ми часом потрапляємо в пастку свого внутрішнього світу, своїх скороминущих бажань, своїх думок, позбавлені можливості сприймати зовнішній світ: «Мені потрібно це, я хочу того, як отримати це негайно?» Саме те, за що дорослі довгий час дорікали дітям! А це ж вони самі такі… Особливо ду`рні, цілковито захоплені власною особою і власними бажаннями. Цілком протилежно дітям. Що ж, так, це може бути хорошими ліками від дурості — більше бути на них схожими.

♦ Багато людей, почувши про цей проект книжки про дурість, одразу вирішували, що в ній буде про Дональда Трампа. Однак ви перша його згадали!

Але ж він — головна тема всіх розмов! І він показує, якими егоцентричними можуть ставати дорослі, значно більше за дітей.

♦ Чи можна сказати, що це дорослий, який зібрав у собі всі дурості, що їх психологи завжди приписували дітям?

Саме так…

Бесіду вів Жан-Франсуа Марміон

Часто ми думаємо про сни, як про дивовижні пригоди. Уві сні ми раптово стаємо крутими, мов Супермен, що летить над дахами уявного міста й героїчно перемагає страшних чудовиськ. Це вселяє великі сподівання: а що, як сон допомагає нам утекти від тупості повсякдення?

Багато дурнуватих снів

Кілька груп науковців старанно катувалибудили щогодини невинних соньків і розпитували в них, що їм снилося в момент пробудження. І о жах! Їхні розповіді виявилися такими звичайними й банальними, що, коли б якийсь сміливець наважився розповідати таке на світській вечері, слухачі померли б від нудьги. Один, наприклад, готував артишоки, другий застряг у проході, а третій розмовляв про допінг з дружиною велосипедиста. Банки снів, які містять тисячі сновидінь чоловіків і жінок різного віку, підтверджують це гнітюче відкриття: 90 % снів цілком логічні, дуже вірогідні й реалістичні, з доволі бідною драматургією (мало незвичайних елементів). У підсумку, немає з чого написати хороший сценарій для фільму. Колективні уявлення про світ снів як про щось надзвичайне не мають підстав. Наша пам’ять селективна: ми згадуємо переважно тільки найдивніші, найяскравіші й найбільш емоційно наповнені сни. Інші, не такі надзвичайні, забуваються.

Дурень удень, дурень уночі?

Хоча сни рідко точно повторюють події дійсності, 84 % переказів сновидінь містять автобіографічні деталі: у більшості йдеться про недавно пережите, нерідко переплетене з давніми подіями. Наше реальне життя живить наші сни. Отож a priori , якщо хтось дурний удень, малоймовірно, що це зміниться вночі…

Але не поспішаймо з висновками! Розповіді про сни неточні: ми здатні обминати пікантні речі, нам буває важко описати словами надзвичайні пригоди чи ми просто забуваємо наші нічні пригоди цілком або частково. Може, зернятка інтелекту заховані десь у глибинах наших снів і згоряють при пробудженні, наче метеори? Відповідь можуть підказати деякі патології сну. Уві сні ми перебуваємо в стані повільного або швидкого сну. Цей останній характеризується інтенсивною мозковою діяльністю, швидкими рухами очей і нерухомістю м’язів. Стадія швидкого сну також найбільш насичена сновидіннями, і то найвигадливішими й найінтенсивнішими.

У пацієнтів з поведінковими розладами у фазі швидкого сну не працює мозковий засув, який паралізує м’язи. Отож такі пацієнти починають «жити» в частині своїх снів, їхні слова й жести уві сні надаються до відеоспостереження через установлену інфрачервону камеру. З допомогою цих рухливих пацієнтів ми можемо трохи підняти завісу над змістом сновидінь, позбувшись викривлень, властивих переповіданню снів. Багато наших пацієнтів воювали вночі з невидимими ворогами, то рятуючись від зажерливого лева, то начебто відбиваючись від кайманів веслом, то гордо перемагаючи сарацинів. Отож звитяги не бракувало! Крім бойових снів, пацієнти з поведінковими розладами у фазі швидкого сну демонстрували також буденнішу поведінку: один колишній курець уві сні віддався минулій пристрасті й курив невидиму цигарку; колишній військовик віддавав накази й оглядав своє військо, а тесля на пенсії орудував молотком, майструючи сходи. Скидається на те, що звички й уміння, здобуті нами в реальному житті, переважають у сценаріях наших снів. Важко вирватися зі щодення, навіть уві сні!