Эрик Берн - Ігри, у які грають люди

У цьому випадку варто зазначити дві речі. По-перше, у «Бідність» як гру, а не стан, зумовлений фізичною, психічною або економічною інвалідністю, грає тільки обмежений відсоток клієнтів благодійних агентств. По-друге, цю гру підтримуватимуть лише ті соціальні працівники, які навчені грати в ЯТНДТ. Інші працівники не терпітимуть цього.

Схожі ігри – це «Ветеран» та «Лікарня». «Ветеран» відображає ті самі симбіотичні стосунки, цього разу між відомствами у справах ветеранів війни, схожими організаціями та певною кількістю «професіональних ветеранів», які мають привілеї. У «Лікарню» грає певний відсоток тих, хто відвідує амбулаторні відділення великих лікарень. На відміну від тих, хто грає у «Бідність» або «Ветерана», пацієнти, які грають у «Лікарню», не отримують фінансової винагороди, але мають інші переваги. Вони служать корисному соціальному призначенню, адже вони готові до співпраці у підготовці медичного персоналу та в дослідженнях процесів хвороби. Від цього вони можуть отримати Доросле задоволення, не доступне гравцям у «Бідність» або «Ветерана».

Антитеза. Антитеза, якщо не протипоказана, то полягає у відмові в перевагах. Тут ризик передусім іде не від самого гравця, як у більшості інших ігор, а від гравців у додаткову гру ЯТНДТ, які заохочують «Бідність». Загроза йде від колег, обуреної громадськості, держави та захисних спілок. Скарги, що мають місце після антитези, можуть призвести до гучного крику: «Так, так, як щодо цього?», який можна розглядати як здорову, конструктивну операцію або розвагу, навіть якщо вона іноді заважає щирості. Насправді вся американська політична система демократичних свобод ґрунтується на дозволі (не доступному в рамках багатьох інших форм правління) ставити це питання. Без такого дозволу гуманітарний соціальний прогрес зіштовхується із серйозними перешкодами.

Теза. Прототипом «Селянки» стала хвора на артрит болгарська селянка, яка продавала єдину корову, щоб зібрати гроші на візит до університетської лікарні в Софії. Там професор оглянув її і настільки зацікавився випадком, що показав селянку своїм студентам. Він описав не тільки патологію, симптоми та діагноз, але й лікування. Ця процедура сповнила її благоговінням. Потім професор виписав їй рецепт і детальніше пояснив лікування. Вона була неймовірно захоплена його знаннями та промовила болгарський еквівалент фрази: «Ах, професоре, ви чудовий!» Та проте вона так ніколи й не використала його рецепт. По-перше, у її селі немає аптеки. По-друге, навіть якби аптека й була, селянка б не випустила з рук такий цінний папірець. Вона також не мала змоги виконувати всі приписи лікаря – дієту, гідротерапію та ін. Жінка продовжувала жити, хворіючи, але будучи щасливою, тому що тепер могла розповісти про чудове лікування, виписане для неї видатним професором із Софії, якому вона висловлювала подяку щовечора у своїх молитвах.

За кілька років професор проїздив тим селом, прямуючи на огляд свого багатого пацієнта. Він впізнав селянку, коли та почала цілувати йому руки й розповідати про чудові рекомендації, які він прописав їй колись. Він люб’язно приймає її захоплення і навіть відчуває задоволення, коли вона говорить йому, як багато доброго зробило його лікування. Насправді він так захоплюється, що не помічає, що вона кульгає ще дужче, ніж до того.

У соціальному плані «Селянка» має щиросердну та лицемірну форми, з девізом «Ви чудовий, містере Мергатройд» (ВЧММ). У щиросердній формі Мергатройд чудовий. Він знаменитий поет, художник, меценат або науковець, і наївні молоді жінки часто їдуть до нього, перетинаючи країну, аби зустрітися з ним, посидіти біля його ніг і романтизувати його недоліки. Більш витончена жінка може спробувати закрутити роман і навіть одружитися з чоловіком, яким вона щиро захоплюється та якого цінує, але й слабкості якого поділяє. Вона може використовувати ці слабкості, щоб отримати те, чого бажає. У цих двох типів жінок гра виникає з романтизації або експлуатації недосконалості, тоді як щирість полягає у їхній справжній повазі, викликаній його досягненнями, які вони можуть оцінити по заслузі.

У лицемірній формі Мергатройд може бути, а може й не бути чудовим, але він має справу з жінкою, яка не здатна по-справжньому оцінити його, наприклад з елітною проституткою. Вона грає у гру «Бідолашна я» та використовує ВЧММ, аби досягти своїх цілей. Насправді вона або дивується з його досягнень, або сміється з них. Він їй не потрібен, вона лише зацікавлена у перевагах, які він їй може надати.