Эрик Берн - Ігри, у які грають люди

Деякі заклади з підготовки фахівців із соціальної роботи здебільшого займаються підготовкою гравців у ЯТНДТ, і тому випускникам таких закладів нелегко утриматися від цієї гри. Приклад, який повинен допомогти проілюструвати деякі з вищевказаних пунктів, можна знайти в описі додаткової гри «Бідність».

Гру ЯТНДТ та її варіанти можна легко побачити в повсякденному житті. У неї грають удома друзі або родичі (наприклад, «Я можу дістати тобі це задешево») та дорослі, які зайняті громадською роботою з дітьми. Ця гра є фаворитом серед батьків, а додаткова гра їхніх нащадків – це, як правило, «Дивись, що ти змусив мене зробити!» Соціально вона може бути варіантом «Тюхтія», в якому збитки завдані не імпульсивно, а під час надання допомоги. Тут клієнт стає жертвою, граючи у гру «Чому все це сталося зі мною?» або в один із її варіантів.

Антитеза. Професіонал має декілька способів відмовитись від запрошення грати в цю гру, і його вибір залежатиме від його ж стосунків із пацієнтом, особливо від ставлення Дитини пацієнта.

1. Класична психоаналітична антитеза є найбільш радикальною та переноситься пацієнтом найскладніше. Запрошення повністю ігнорується. Потім пацієнт старається дедалі сильніше. Зрештою він впадає у відчай, який виявляється у вигляді гніву чи депресії, і це є характерною ознакою невдалої гри. Ця ситуація може призвести до корисної конфронтації.

2. Більш лагідної (але не манірної) конфронтації можна досягти під час першого запрошення. Психотерапевт стверджує, що він є лікарем пацієнта, а не його начальником.

3. Ще ніжніша процедура полягає у тому, щоб представити пацієнта на сеансі групової терапії і дати можливість членам групи самостійно впоратися з антитезою.

4. Пацієнти з гострішими порушеннями іноді потребують підготовчого етапу. Ці пацієнти повинні лікуватися у психіатра, який, будучи лікарем, може виписати як ліки, так і гігієнічні процедури, які не втратили своїх властивостей у лікуванні людей навіть у часи транквілізаторів. Якщо лікар прописує гігієнічний режим, який може включати в себе ванни, фізичні вправи, періоди відпочинку і регулярне харчування разом із ліками, пацієнт (1) дотримується режиму і почувається краще, (2) старанно дотримується режиму і скаржиться, що він не допомагає або (3) зневажливо помічає, що забув виконувати інструкції або відмовився від режиму, тому що він не допомагав. У другому і третьому випадках сам психіатр вирішує, чи можна використати для цього пацієнта аналіз гри, чи краще звернутися до якогось іншого методу лікування, щоб підготувати пацієнта для подальшої психотерапії. Психіатр повинен ретельно проаналізувати зв’язок між режимом та схильністю пацієнта до ігор, перш ніж вирішити, що робити далі.

З іншого боку, антитеза для пацієнта є такою: «Не кажи мені, що робити, щоб допомогти собі; я сам скажу, що мені допоможе». Якщо терапевт – Тюхтій, правильна антитеза пацієнта виглядатиме як «Допомагай не мені, а йому». Але серйозним гравцям у «Я тільки намагаюся допомогти тобі» зазвичай не вистачає гумору. Антитезні ходи пацієнта, як правило, сприймаються вороже й можуть призвести до того, що терапевт стане ворогом пацієнта на все життя. У повсякденному житті такі ходи не варто робити, якщо ви не готові дотримуватись їх і відповідати за будь-які наслідки. Наприклад, відмова від пропозиції родича «дістати щось задешево» може викликати серйозні ускладнення у родині.

Теза: «Ніхто не слухає, що я їм говорю».

Мета: полегшення провини.

Ролі: Радник , Клієнт.

Динаміка: мазохізм.

Приклади: (1) Діти навчаються, батьки втручаються. (2) Соціальний працівник і клієнт.

Соціальна парадигма: Батько-Дитина.

Дитина: «Що ж мені тепер робити?»

Батько: «Ти повинен робити це».

Психологічна парадигма: Батько-Дитина.

Батько: «Подивись, який я розумний».

Дитина: «Я зроблю так, щоб ти почував себе дурним».

Ходи: (1) Запит на інструкції – отримання інструкцій. (2) Невиконання інструкцій – докір. (3) Твердження про помилковість інструкцій – приховані вибачення.

Переваги: (1) Внутрішня психологічна – мучеництво. (2) Зовнішня психологічна – уникнення своїх недоліків. (3) Внутрішня соціальна – «Батьківські збори» проективного типу; невдячність. (4) Зовнішня соціальна – «Психіатрія» проективного типу. (5) Біологічна – докори від клієнта погладжування від керівництва. (6) Екзистенціальна – «Всі люди невдячні».