Эрик Берн - Ігри, у які грають люди

Це, ймовірно, фалічний варіант гри, зміст якої залежить від тривожності, що лежить у її основі. «Оральний» варіант може спостерігатись у жінок із глибшою патологією та добре розвиненими грудьми. Такі жінки часто сидять з піднятими за голову руками, так що їхні груди виступають уперед. Вони можуть привертати додаткову увагу, акцентуючи на своєму розмірі або на будь-якій патології на кшталт операції чи пухлини. Деякі види гри, ймовірно, становлять анальний варіант. Сенс цієї гри полягає у тому, щоб показати, що жінка сексуально доступна. Таким чином у цей символічний варіант грають вдови, чиє горе є нещирим.

Антитеза. Характерною особливістю таких жінок є не тільки відсутність адаптації, але й нетерпимість до антитези. Якщо під час групової терапії гру ігнорують або щось їй протиставляють, жінка може не повернутись. Антитезу варто добре відрізняти від «покарання», адже останнє означатиме, що Вайт виграла. Жінки більш умілі в контрходах, ніж чоловіки, які насправді мають замало стимулів, щоб порушити цю гру. Тому антитезу краще залишити на розсуд присутніх жінок.

Теза. У класичний варіант гри грають владні батьки та їхні доньки підліткового віку. Зазвичай, мати у цих випадках є сексуально пригніченою. Батько приходить додому з роботи та прискіпується до доньки, яка відповідає йому нахабно. Або донька поводиться нахабно, провокуючи батька причепитись до неї. Гучність розмови набирає обертів, і сутичка стає гострішою. Результат залежить від того, хто володіє ініціативою. Існує три можливості: (а) батько йде в спальню і грюкає дверима; (б) донька йде в спальню і грюкає дверима; (в) батько та донька ідуть до своїх спалень і грюкають дверима. У будь-якому разі гра «Сполох» закінчується грюканням дверима. «Сполох» пропонує болюче, ефективне рішення сексуальних проблем, які виникають між батьками та доньками-підлітками у деяких родинах. Зазвичай вони можуть жити разом в одному будинку лише тоді, коли гніваються одне на одного. Так, грюкання дверима підкреслює те, що вони мають різні спальні.

У родинах дещо зіпсутих ця гра може відтворюватись у зловісній та відразливій формі, коли батько чекає на доньку щоразу, як та йде на побачення, та ретельно розглядає її та її одяг після повернення, аби переконатися, що вона не мала статевих зносин. Щонайменша підозра може призвести до найжорстокішої сварки, яка може закінчитись вигнанням доньки з хати посеред ночі. У довгостроковій перспективі природа візьме своє – не цього вечора, то наступного. Тоді підозри батька є «виправданими», як він пояснює матері, яка безпорадно спостерігала за подіями.

Однак у цілому в «Сполох» можуть грати будь-які дві особи, які намагаються уникнути сексуальної близькості. Наприклад, це загальна завершальна фаза «Фригідної жінки». Гра відносно рідко спостерігається між хлопчиками та їхніми родичами, бо хлопчикам легше вирватися з дому ввечері, ніж іншим членам родини. У більш ранньому віці брати та сестри можуть встановити ефективні бар’єри та отримувати часткове задоволення шляхом фізичної бійки. Цей зразок має різні мотиви для різного віку, в Америці він є напівритуальною формою «Сполоху», санкціонованою телебаченням, педагогікою та педіатрією. Серед вищих кіл Британії ця гра вважається (чи вважалась) поганим тоном і таку енергію воліли використовувати на добре врегульований тип «Сполоху» на ігрових полях.

Антитеза. Гра не така неприємна для батька, як він міг би подумати, тому, як правило, саме донька робить антитезний крок шляхом раннього, передчасного або вимушеного шлюбу. Якщо це психологічно можливо, мати може зробити антитезний крок, пом’якшуючи свою відносну чи абсолютну фригідність. Гра може слабшати, якщо батько знаходить зовнішній сексуальний інтерес, але це може призвести до інших ускладнень. У випадку з подружжям антитеза така сама, як у грі «Фригідна жінка» або «Фригідний чоловік».

За відповідних обставин «Сполох» цілком природно переходить у «Залу судових засідань».

Наразі професіонали із соціальної допомоги працюють у судах, відділах пробації та виправних установах, а криміналісти та співробітники правоохоронних органів стають дедалі освіченішими. Але всі вони повинні знати про типові ігри нижчого світу – як у в’язниці, так і за її межами. До цієї категорії належать: «Поліцейські та крадії», «Як ти звідси виліз» та «Давай швидко розберемося з Джої».