Эрик Берн - Ігри, у які грають люди

Два рівні проілюстровані на малюнку 7.

Мал. 7. Гра «Якби не ти»

Ходи. Ходи в грі відповідають погладжуванням у ритуалі. У будь-якій грі гравці стають більш майстерними з практикою. Кількість марнотратних ходів зменшується, і мета дедалі більше концентрується в кожному окремому ході. «Прекрасні дружні стосунки» часто засновані на тому, що гравці доповнюють один одного з великою економією та задоволенням, отримуючи максимальний прибуток із мінімальними зусиллями від гри, в яку вони грають один з одним. Можна уникнути проміжних, попереджувальних або пільгових ходів і досягти високого ступеня елегантності у стосунках. Зусилля, що збереглися на оборонних маневрах, можна використати на «дивацтва», щоб потішити учасників та спостерігачів. Студент зазначає, що існує мінімальна кількість ходів, необхідних для програми гри, і вони можуть бути вказані в протоколі. Окремі гравці будуть прикрашати або помножувати ці основні ходи відповідно до своїх потреб, талантів чи бажань. Рамки для ЯНТ виглядають таким чином:

(1) Інструкція-Згода («Ти залишаєшся вдома» – «Гаразд»).

(2) Інструкція-Протест («Ти залишаєшся вдома» – «Якби не ти»).

Переваги . Загальні переваги гри полягають у стабілізації (гомеостазі) функцій. Біологічний гомеостаз розвивають погладжування, а психологічна стійкість підкріплюється підтвердженням позиції. Як уже було зазначено, погладжування може набувати різних форм, тож біологічна перевага гри може визначатись у тактильних умовах. Таким чином, роль чоловіка у ЯНТ нагадує сумнівний ляпас (зовсім інший за ефектом у порівнянні з ляпасом долоні, що є прямим приниженням), а реакція дружини – щось на зразок дратівливого удару в гомілку. Отже, біологічна перевага від ЯНТ походить від войовничо-примхливих розмов: невтішний, але, мабуть, ефективний спосіб підтримки здоров’я нервової тканини.

Твердження позиції дружини: «Всі чоловіки тирани» – це екзистенціальна перевага . Ця позиція є реакцією на необхідність здатися, що притаманна фобіям, або, інакше кажучи, це – демонстрація когерентної структури, яка лежить в основі всіх ігор. Розширена заява матиме такий вигляд: «Якби я йшла одна в натовпі, я б подолала спокусу здатися; вдома я не здаюсь: він змушує мене, і це доводить, що всі чоловіки тирани». Отже, у цю гру зазвичай грають жінки, які страждають від почуття нереальності, що означає їхні труднощі у підтримці Дорослого під час сильної спокуси. Детальне з’ясування цих механізмів належить до психоаналізу, а не аналізу ігор. В аналізі ігор головною турботою є кінцевий продукт.

Внутрішня психологічна перевага гри є її прямим впливом на економію психічної енергії (лібідо). У ЯНТ соціально прийнятна відмова від влади чоловіка захищає жінку від переживання невротичних страхів. Водночас це задовольняє мазохістські потреби, якщо вони існують, використовуючи мазохізм не в сенсі самозречення, а у його класичному розумінні сексуального збудження під час позбавлення, приниження і болю. Тобто позбавлення та домінування збуджує її.

Зовнішня психологічна перевага є ухилянням від лякаючої ситуації шляхом гри. Це особливо очевидно в ЯНТ, де існує хороша мотивація: шляхом дотримання заборон чоловіка дружина уникає публічних ситуацій, яких вона боїться.

Внутрішня соціальна перевага міститься в самій назві гри, адже в неї грають у тісному інтимному колі. За свою слухняність дружина отримує привілей говорити «Якби не ти». Це допомагає структурувати час, який вона повинна провести з чоловіком; у випадку місіс Вайт ця потреба в структурі була особливо сильною через відсутність інших спільних інтересів, особливо перед народженням дітей та після того, як вони виросли. Між тим у гру грали менш інтенсивно та рідко, тому що діти виконували свою звичайну функцію структурування часу для батьків та забезпечували відому версію ЯНТ із заклопотаною домогосподаркою. Той факт, що американські молоді мами часто справді дуже зайняті, не змінює аналізу цієї варіації. Аналіз ігор тільки намагається неупереджено відповісти на питання: враховуючи те, що молода жінка зайнята, як вона це використовує, щоб отримати якусь компенсацію?

Зовнішня соціальна перевага визначається тим, як саме використана ситуація у зовнішніх соціальних контактах. У випадку гри «Якби не ти» (те, що дружина каже чоловікові), коли вона зустрічається з подругами за ранковою кавою, відбувається трансформація у розвагу «Якби не він». Знову ж таки маємо відображення впливу ігор на вибір соціальних компаньйонів. Нову сусідку, яку запросили на ранкову каву, запросили грати у «Якби не він». Якщо вона грає добре, вона швидко стане подругою старожилів, і вони будуть на одному рівні. Якщо вона відмовляється грати й наполягає на тому, що її чоловік хороший, її довго не терпітимуть. Ситуація буде такою: якби вона відмовлялась пити на вечірках, у більшості компаній вона просто б зникла зі списків запрошених.