Олександр Волков - Нариси з екзистенціальної аналітики педагогічного дискурсу

На підставі наведених завдань можна зрозуміти, що екзистенціологія використовує досягнення формальної логіки, теорію аргументації, однак сфера їх застосування суттєво поширюється. Передбачається не тільки аналіз висловлювань у вигляді тези, антитези та висновку, розгляд типових прийомів і помилок, але й детальний розгляд стану свідомості суб’єкту, характер його поведінку тощо. Правила формальної логіки при доказі доповнюються правилами логіки існування, які визначаються відповідно до позначених характеристик. Проте це не говорить про те, що вони повністю відкидаються, оскільки саме з їх допомогою можна виявити недоліки та помилки, які виникають при доказі висуваємих положень.

g) Як можна показати цілісність суб’єкта

Поставимо питання: яким чином суб’єкт має цілісність? Це можливо за умови, якщо підставою сенсів виявляється його сутність, а існування є їх здійсненням. Тобто, вони є у каузальному взаємозв’язку, коли сутність є причиною, а існування – наслідком, тому їх слід аналізувати у цілісності. Своєрідність сутності обумовлюється рефлексією, оскільки завдяки неї суб’єкт визначає своє існування. Сутність – не константа, оскільки здатна змінюватися, оскільки суб’єкт у змозі відмовитися від наявних сенсів існування і породжувати нові. Крім того, зміна сутності може бути викликана станом реальності. Її зміна можлива і тому, що вона впливає на породжування сенсів. У сукупності це є причиною такого феномена як її «плавання». Таким чином, з одного боку, сутність володіє відносною стабільністю та стійкістю, з іншого – вона змінюється.

Текст предоставлен ООО «ЛитРес».

Прочитайте эту книгу целиком, купив полную легальную версию на ЛитРес.

Безопасно оплатить книгу можно банковской картой Visa, MasterCard, Maestro, со счета мобильного телефона, с платежного терминала, в салоне МТС или Связной, через PayPal, WebMoney, Яндекс.Деньги, QIWI Кошелек, бонусными картами или другим удобным Вам способом.

Всякое спрашивание есть искание. Всякое искание имеет заранее свою направленность от искомого. Спрашивание есть познающее искание сущего в факте и такости его бытия. Познающее искание может стать "разысканием" как выявляющим определением того, о чем стоит вопрос. Спрашивание как спрашивание о … имеет свое спрошенное. Всякое спрашивание о … есть тем или иным образом допрашивание у… К спрашиванию принадлежит кроме спрошенного опрашиваемое. В исследующем, т.е. специфически теоретическом вопросе спрашиваемое должно быть определено и доведено до понятия. В спрашиваемом лежит тогда как собственно выведываемое выспрашиваемое, то, на чем спрашивание приходит к цели. Спрашивание само как поведение сущего, спрашивающего, имеет свой особый характер бытия.

Сознание есть сознание чего-то. Это значит, что определение сознания можно трактовать в двояком смысле: или мы понимаем под этим, что сознание образует бытие своего объекта, или это означает, что сознание по своей глубочайшей природе есть отношение к трансцендентному бытию. Но первое значение этой формулы само себя уничтожает: сознавать что-либо значит находиться перед лицом конкретного и полного присутствия, которое не есть сознание. Без сомнения, возможно сознание и некоего отсутствия. Но это отсутствие с необходимостью проявляться на основе присутствия. А мы видели, что сознание есть настоящая субъективность и впечатление есть субъективная полнота. Но эта субъективность не могла выйти из себя для того, чтобы полагать трансцендентный объект, придавая ему полноту впечатления.