Франка Паріанен - Гормони. Як тестостерон, ендорфіни і Ко впливають на наше життя

Навіть якщо міленіали разом зі своїми мемами видаються вам підозрілими, рівень серотоніну все одно гарний приклад того, як важко розмовляти про гормони, а також того, як важливо про них знати – хай і у формі мемів. А суть ось у чому: проблема часто не в тому, що мозок виробляє надто мало серотоніну, а в тому, що він надто швидко спалює молекули. А це суттєва різниця, не тільки для розуміння проблеми, а й для її розв’язання. Заради останнього доведеться ще раз ненадовго звернути на обхідну дорогу.

Іноді камінь спотикання не в тому, скільки саме серотоніну вивільняє клітина, а в тому, що відбувається потім.

Між іншим, клітини вміють повторно використовувати серотонін. Для цього у них є екстратранспортери, які ретельно підбирають усе, що залишилося після серотонінової вечірки. Залежно від генотипу клітини наділені більшою або меншою кількістю таких транспортерів. Якщо в нас їх менше, то ми вивільняємо серотонін, коли у нас добрий настрій, але потім просто покидаємо його на призволяще й замовляємо собі новий. Схоже, ніби в нас однозначно достатньо серотоніну. Але, щойно ми хочемо ним скористатися, його забракне. Так, як буває зі штопором чи запальничкою. Чи готовністю дати швидку відповідь.

Хто має такі проблеми (наприклад, через гени), той не може уповні покладатися на помічні серотонінові ефекти, тому має більшу чутливість до стресу і травм. 36,37

Чому важливо розуміти ці процеси? Хоча б тому, що людям може бракувати серотоніну, навіть якщо його рівень нібито достатній.

При цьому людині можна ефективніше допомогти, якщо розуміти, у чому саме проблема. Багато антидепресантів, так званих селективних інгібіторів зворотного захоплення серотоніну ( reuptake inhibitors (SSRI)), працюють на основі того, що серотоніну мало. Саме тому препарати зупиняють роботу зворотних транспортерів. У результаті незначна кількість серотоніну дещо довше залишається назовні і може навіть приєднатися до кількох сусідніх клітин. Усі радіють.

Але якщо, наприклад, генетично ви належите до тих людей, яким і без того бракує зворотних транспортерів, то очевидно, що від пригнічення і без того невеликої їхньої кількості, не буде жодної користі. Подеколи це може виявитися контрпродуктивним. 38

Різні типи проблем із серотоніном пояснюють також, чому іноді дві діючі речовини протилежної дії (більше транспорту/менше транспорту) раптом мають однаковий ефект. Тільки не в одних і тих самих людей.

При цьому, звісно ж, могло б виникнути запитання: а що нам робити з усіма цими знаннями про гормональні труднощі в повсякденному житті? У житті без різних драматичних ситуацій, психічних захворювань, прийомів ліків і рекомендацій вести здоровіший та активніший спосіб життя (це найгірше, що можуть нам сказати лікарі).

Щоб серотонін працював немов «за годинником», у нашій скриньці порад знайдеться ще дещо: нарингін, наприклад, відповідає за гіркий присмак грейпфрутів та помело, але водночас допомагає покращити чутливість до серотоніну, кров’яний тиск і маркери запалення (звісно ж, це ще одна гірка пігулка, яка, однак, допомагає). Професійна порада: припиніть присипати грейпфрути цукром.

Щодо хайпу довкола кето-дієти (згрубша її суть така: а чи не замінити усі вуглеводи на жири?) 41: можливо, така дієта й допоможе, але насичені жири загалом шкідливі (хіба цей факт не заперечує існування доброзичливого бога?).

У ситуації з серотоніном ще важче відшукати метафоричний грейпфрут. Можна спробувати пошукати там, де більше спорту, менше стресу, більше сну й поведінкової терапії (звучить ніби якась «секта»). Неабияк важливе і сонячне світло. 42 Саме тому в цій книзі згадуємо про нього не востаннє.

Коротко і ясно: якщо гормони впливають на настрій, то вони роблять це зовсім не якось туманно, як нам здається, а радше навпаки – комплексно, завдяки біохімічним процесам. І раз ми вже про це дізналися, то тепер хоча б не повинні божеволіти від думок, якщо в усьому нашому хімічно-нестійкому-скрупульозно збалансованому тілесно-розумовому конструкті щось піде не так.

Гормони – це ніби фонова музичка. Іноді мелодія вельми простенька, іноді складена з багатьох різних бітів. Вони відрізняються: бувають сумні й радісні, швидкі або повільні, але в межах цього спектра напрочуд багатошарові. Якогось дня ви сумуєте під heavy-metal, а вже наступного за ваш настрій відповідає Леонард Коен.