Володимир Сюсюра - Вибрані твори в двох томах. Том 2

20Г а р ш и н Всеволод Михайлович (1855—1888) — російський письменник.

21Терещенко Микола Іванович (1898—1966) — український письменник, перекладач.

22“С п р а в а честі” — п’єса І. Микитенка (Харків: Гарт, 1932).

23Л а х у т і Абулькасім Ахмедзаде (1887—1957)— таджицький поет. В. Сосюра переклав два вірші А. Лахуті (“Лист з дороги”, “Вином любові”).

24Ставський Володимир Петрович (справжнє прізвище — Кирпичников; 1900—1943) — російський письменник. Загинув на фронті. В 1937—1943 рр. був редактором журналу “Новый мир”.

1“Розгром” — поема В. Сосюри, текст якої не зберігся.

2В и ш н я Остап (справжнє прізвище — Губенко Павло Михайлович; 1889—1956) — український письменник, сатирик і гуморист.

3Річицький Андрій (справжнє прізвище — Пісоцький Анатолій; 1882—1937) — український політичний діяч, журналіст'. Автор праці “Тарас Шевченко в світлі епохи”.

4Щербина Іван Савич (1891—1979) — український письменник.

5Крушельницький Антін Володиславович (1878— 1937) — український письменник, критик, журналіст.

6Л і с о в и й Антін (справжнє прізвище — Хуторян Антін Семенович; 1892—1955) — український поет та прозаїк-перекладач.

7Ф е ф е р Іцик (Ісак Соломонович; 1902—1952) — єврейський письменник. Переклав єврейською мовою вірші Т. Шевченка, І. Франка, П. Тичини, М. Рильського, В. Сосюри та ін.

8Г ородськой Яків Зіновійович (1898—1966) — російський письменник. Переклав російською мовою вірші багатьох українських поетів, у т. ч. і В. Сосюри.

9Сенченко Антін — тодішній голова Спілки радянських письменників України.

10Удень я сумно йшов по вулиці Короленка повз будинок Ц К... — Йдеться про теперішню вулицю Воло-димирську і будинок № 33, в якому тоді знаходився ЦК КП(б)У.

ЬУИІ

1Брежньов Геннадій Іванович (1913—1953) — український

поет.

2Котляров Борис Іванович (1911—1989) — російський поет.

3Козицький Пилип Омелянович (1893—1960) — український композитор, педагог, музично-громадський діяч.

4Ю р а Гнат Петрович (1888—1966) — український актор, режисер, народний артист СРСР (з 1940 р.).

5Кур бас Лесь (Олександр Степанович; 1887—1937) — український актор, режисер, педагог, народний артист республіки (з 1925 р.).

6Озерський — політичний діяч, журналіст.

ІЛХ

I“Р о л і т” — житловий будинок письменників у Києві по вулиці Богдана Хмельницького, 68.

2Семиволос Іван Терентійович (1909—1943) — український письменник.

3П р о н ь Гнат — український письменник.

4К у з ь м и ч Володимир Савич (1904—1943) — український письменник.

ЬХІ

'Маленький син був у Євпаторії... — Йдеться про сина Володимира.

2Кобилецький Юрій (Іван) Свиридович (1906—1987) — український літературознавець і критик.

3Б а ж а н Микола Платонович (1904—1983) — український поет, державний і громадський діяч, академік АН УРСР (з 1951 р.).

4Василевська Ванда Львівна (1905—1964) — польська і радянська письменниця і громадська діячка.

5С о б к о Вадим Миколайович (1912—1981) — український письменник.

6Н е х о д а Іван Іванович (1910—1963) — український поет.

7П е р ш а воєнна збірка поезій В. Сосюри “Червоним воїнам” була видана в 1941 р. (Київ—Харків: Держпітвидав).

8К у д а ш Сайфі (справжнє прізвище — Кудашев Сайфі Фатта-хович) — башкирський поет.

9Бая н Нур Галімович (1905—1945) — татарський поет.

10...н аша Академія. — Академія наук УРСР.

II...Г ородськой... писав про “золоту лірику С о с ю р и...” — В Уфі була надрукована стаття Я. Городського “Мобілізована творчість” у газеті “Література і мистецтво” (1942. — 31 бсрсз.).

12“К оли додому я прийду” — вірш, написаний 3 грудня 1941 р. Композитор Б. М. Лятошинський у роки війни написав романс на ці слова поета.

13“Відтіля ж полетів ешелонами і літаками “Лист до земляків”.— Цей твір розповсюджувався на тимчасово окупованій території України у вигляді листівок та окремих видань творів Т. Шевченка, де між текстами Кобзаря вмонтовувалися строфи із вірша В. Сосюри.

14Коротченко Дем’ян Сергійович (1894—1969) — радянський державний і партійний діяч УРСР. У 1939—1947 рр. — секретар ЦК КП(б)У.

15С т р о к а ч Тимофій Амвросійович (1903—1963)— один із організаторів і керівників партизанського руху в Україні під час війни, генерал-лейтенант (з 1944 р.). У 1942—1945 рр. — начальник Українського штабу партизанського руху.

16К о р н і є ц ь Леонід Романович (1901—1969) — радянський державний і партійний діяч. У 1939—1944 рр. — Голова Ради Народних Комісарів УРСР.

ЬХІІ

‘Тичину тоді призначили наркомом освіти

У к р а ї н и... — В 1943—1948 рр. П. Г. Тичина був наркомом (з 1946 р. — міністром) освіти УРСР.